20 Нд. 28-ма по 50-ниці. Свт. Амвросія, єп. Медіоланського. Прп. Ніла Столобенського. Прпп. Антонія, Іоана Києво-Печерського.

Святитель Амвросій, єпископ Медіоланський



Святитель Амвросій, народився у 340 році в сім’ї римського намісника Галії. Ще в дитинстві святителя були явлені чудесні вказівки на його велике майбутнє. Так, одного разу бджоли покрили обличчя сплячого младенця і полетіли після того, як залишили на язиці у нього мед.
Після смерті батька сім’я Амвросія переселилась в Рим, де майбутній святитель і його брат Сатир отримали блискучу на той час юридичну освіту. Приблизно 370 року, після закінчення курсу наук, Амвросій був призначений намісником областей ( консульським префектом) Лігурії та Емілії, але жив у Медіолані. В 374 році помер єпископ Медіолану Авксентій, і це потянуло за собою чвари та суперечки між православними та аріанами, так як кожна сторона хотіла поставити свого єпископа. Амвросій, як перший градоначальник, вирушив до церкви для підтримки порядку. Коли він звернувся з промовою у натовпі, якась дитина відразу вигукнула: " Амвросій – єпископ!"Виголос був підхоплений народом. Амвросій, котрий в цей час був ще серед оголошених, вважаючи себе недостойним, став відмовлятися. Але все ж таки, він прийняв святе Хрещення, і пройшовши за сім днів всі ступені церковної ієрархії, 7 грудня 374 року був рукопокладений в сан єпископа Медіоланського і відразу роздав всю свою власність і гроші на окрасу храмів, годування сиріт, та убогих, а сам став жити строгим і подвижницьким життям.
Суворе стримання, довгі бдіння та труди Амвросій поєднував з виконанням обов’язків пастиря. Святитель Амвросій, відстоюючи єдність Церкви, енергійно протидіяв розповсюдженню єресей. Так, в 379 році йому вдалося поставити православного єпископа в Сирмії, а в 385-386 рр. він відмовився віддавати аріанам базиліку Медіолана.



Проповідь святого Амвросія на захист Православ’я дуже була дієвою. Про це свідчив інший знаменитий отець Західної Церкви, блаженний Августин, який прийняв у 387 році святе Хрещення завдяки проповіді єпископа Медіолана.
Слава про єпископа Амвросія і його діяння приваблювала до нього багатьох послідовників з інших країн. З далеких країн до нього приходили вчені мудреці, щоб знайти Істину. Фритигильда, цариця войовничого германського племені маркоманів, яке часто нападало на Медіолан, просила святителя наставити її в християнській вірі. Святий в листі до неї переконливо виклав Догмати Церкви. Увірувавши цариця навернула в християнство свого чоловіка і переконала його укласти мирний договір з Римською імперією.

Строгість поєднувалась у святого з незвичайною добротою. Наділений даром чудотворення, святий багатьох зцілив від хвороб. Одного разу в Флоренції перебуваючи в домі Доцента, він воскресив померлого хлопчика.
Упокоєння святителя Амвросія, що преставився до Бога в ніч Святої Пасхи, супроводжувалась багатьма чудесами, а охрещуваним тієї ночі дітям він явився у видінні. Святитель був похований в Амвросієвій базиліці, в Медіолані, під жертовником, між мучениками Протасієм та Гервасієм.

Ревний проповідник і мужній захисник християнської віри, святий Амвросій отримав особливу відомість і як чудовий церковний письменник. В догматичних творах він залишив православне вчення про Святу Тройцю, таїнства і покаяння ( 5 книг про віру; Пояснення Символа віри; Про втілення; 3 книги про Святого Духа; Про таїнства; 2 книги про покаяння). Відома праця святителя " Про обов’язки священнослужителів" свідчить про глибоке усвідомлення ним пастирського обов’язку; в ній містяться вказівки не тільки про ведення церковної служби, але й моральні настанови служителям Церкви. Святитель Амвросій також формував церковний спів. Він ввів у Західній Церкві антифон ний спів( за східним, сирійським зразком), відомий як амвросіївський наспів; склав 12 гімнів. Його подячний гімн " Тебе Бога хвалимо", складений в 356 році, увійшов у Богослужіння Православної Церкви.

Преподобний Ніл Столобенський

Преподобний Ніл Столобенський народився в сім’ї християнина у невеликому селищі Новгородської єпархії. В 1505 році він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Крипецького поблизу Пскова. Після 10 років подвижницького життя в кіновії пішов на річку Серемлю, до міста Осташкова, де протягом 13 років провадив суворе аскетичне життя у безперестанній боротьбі з диявольськими спокусами, які проявлялись у явленнях привидів – гадів і диких звірів. Багато жителів з навколишніх міст стали приходити до преподобного за настановами, але він став цим обтяжуватись і просив Господа вказати йому місце для проводження подвигу безмовництва. Одного разу після довгої молитви він почув голос: " Ніле! Йди на озеро Селігер. Там на острові Столобенському ти можеш спастися!". Від людей, що приходили до нього Ніл дізнався, де знаходиться озеро, і прийшовши туди був вражений його красою.

Посеред озера був вкритий густим лісом острів; на ньому знайшов преподобний невелику гору де викопав собі печеру, а через деякий час побудував хижину в якій подвизався протягом 26 років. Подвиги суворого посництва і безмовництва супроводжував ще іншим, особливим подвигом – ніколи не лягав спати, а дозволяв собі лише легку дрімоту, спираючись на гаки, влаштовані у стіну келії.

Богоугодне житіє преподобного неодноразово пробуджувало заздрість ворога, яка виявлялась через злобу місцевих жителів. Одного разу хтось підпалив ліс на острові де стояла хижина святого, але полум’я, дійшовши до гори, дивним чином погасло. Іншого разу в келію вдерлися злодії. Преподобний сказав їм: " Весь мій скарб у кутку келії". Там стояла ікона Богоматері. Розбійники стали шукати гроші і осліпли. Тоді в сльозах розкаяння стали молити вони святого за прощення. Відомо також багато інших чудес звершених преподобним.

Передчуваючи свою кончину преподобний Ніл приготував для себе гріб. А перед самим часом упокоєння прибув на острів ігумен одного з найближчих монастирів і причастив його Святих Христових Таїн. Після відходу ігумена преподобний Ніл востаннє звершив молитву, обкадив святі ікони і келію і віддав Господу безсмертну свою душу 7 грудня 1554 року. Преподобний Ніл Столобенський є одним з найбільш шанованих святих серед російського народу.

Преподобний Іоан, посник Києво-Печерський

Преподобний Іоан, посник Києво-Печерський належить до великого сонму отців Печерських, Небесних покровмтеляв святої Української землі. Як і про більшість отців Печерських, про нього нам майже нічого не відомо. Знаємо, що преподобний Іоанн жив у XII столітті, проходив послух у Печерській обителі. Де і коли він народився не відомо. Був посником. Згадуючи його святе і подвижницьке життя Церква Христова прославляє преподобного Іоанна такими словами: " Радуйся, Іоанне, бо постом невимовним ти прославився". Мощі його спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.

Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram

Редактор: Наталія Шморгун

20-12-2020, 09:00

0 790