У Чернівцях перед початком зйомок тизеру багатосерійного фільму "Наймичка" про Марію Заньковецьку члени знімальної групи розбили тарілку. Пояснюють, що це така традиція, - на щастя.
"Ритуал" здійснили перед музично-драматичним театром імені О. Кобилянської, йдеться у публікації "МБ".
Кореспондентка "МБ" спостерігала за процесом зйомок у театрі і побачила чимало цікаво.
"Восьмого грудня зйомки вели на вулиці Лисенка, де розташований Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської. Знімали надворі, через що цього дня водіїв просили не паркуватися вздовж вулиці, та в самому театрі. Обабіч можна було помітити великі вантажівки зі знімальною технікою. Працівники встановлювали освітлення, налаштовували апаратуру.
Я підійшла до театру близько 11-ої години, і саме натрапила на момент, коли вся знімальна група фотографувалася. Також я стала свідком, як учасники знімального процесу розбили тарілку, а потім позбирали усе до найменшої друзки. Як мені пояснили, це давня традиція "кіношників" - перед початком зйомок розбивати тарілку. Така собі прикмета на щастя", - йдеться у публікації "МБ".
"Усі черепки збирають і, що найцікавіше, після завершення зйомок їх часто навіть повністю склеюють докупи", - розповів мені хтось із присутніх.
За кілька хвилин усі взялися до роботи. "Масовка" (вона в основному складалася з місцевих акторів) пішла переодягатися. Адміністратори вирішували різні організаційні питання та перемовлялися по раціях. Мені повідомили, що, можливо, я матиму нагоду поспілкуватися з режисером близько обіду.
Коли я прийшла до театру вдруге у зазначений час, творчий процес був саме в розпалі. Самі зйомки відбувалися у залі. В очікуванні своєї черги коридорами театру розгулювали дівчата й чоловіки у вбранні кінця ХІХ століття. Виглядало це чудернацько і подекуди навіть кумедно. Скажімо, коли назустріч йде панянка з пишною зачіскою та капелюшком, елегантній довгій сукні, пошитій за тогочасною модою, а в руках несе пластикові стаканчики з кавою. Або чоловік у фраці та з хвацько підкрученими вусами, а в руках – мобільний телефон.
За подіями на сцені театру можна було спостерігати через монітори планшетів у коридорі. Перед моніторами сидів режисер разом з іншими членами знімальної групи. Відпрацьовували саме якийсь кадр на сцені. Дублів робили чимало. Тож на один кадр знадобилася мало не година. Коли знімали дубль, необхідна була повна тиша. Режисер дуже сварився, якщо її порушували. Після того, як він добряче нагримав, ефекту було досягнуто: присутні у коридорі пересувалися на пальчиках ніг, звук у всіх "мобілках" вимкнули, галас довкола стих.
За словами режисера Анатолія Григор’єва, "Наймичка" - це історія не лише про саму акторку, але й розповідь про часи, в які вона жила, перепони, з якими стикалася. Це демонстрація суспільного становища жінки в Україні на зламі ХІХ-ХХ століть.
"Це дуже потужна та об’ємна історія про жінку, яка у ті непрості часи не побоялася піти проти суспільної думки, устояних правил. Вона пішла за своєю мрією, пожертвувавши стосунками з батьком та чоловіком. Марія слухається свого серця у надії отримати щастя. Причому щастя для неї не в тому, щоби вдало вийти заміж, а в тому, щоби поділитися зі світом своїм талантом. І їй це вдалося. Марія Заньковецька так магічно впливала на глядачів, що у театрах під час її виступів був аншлаг. Їй пропонували залишитися на російській сцені. Проте вона відмовилася зі словами: "Моя Україна настільки бідна, що я не можу її кинути". Усі ці моменти матимуть відображення у фільмі", - каже режисер.
Нагадаємо, у Чернівцях протягом двох днів знімали тизер фільму "Наймичка".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
