Святий пророк Авдій
Святий пророк Авдій ( з 12-ти, ІХ століття до Різдва Христового) був родом з поселення Вифарама, що поблизу Сихема, і служив домоправителем у нечестивого царя Ахава. В той час весь Ізраїль відвернувся від Істинного Бога і став приносити жертви Ваалу. Але Авдій таємно незмінно служив Богу Авраама, Ісаака та Якова. Коли нечестива цариця Єзавель, жінка Ахава знищувала всіх пророків Господніх, Авдій дав їм всім пристановище і годував.
Наслідник Ахава цар Охозія послав три загони, щоб схопити святого пророка Іллю. Один з цих загонів очолював святий Авдій. За молитвою святого Іллі, два загони були пожерті небесним вогнем. Святого Авдія і його загін Господь пощадив( 4 Цар.1). З того часу святий Авдій залишив військову службу і послідував за пророком Іллею . Пізніше і сам отримав дар пророцтва. Бодухновенний твір святого авдія – Книга пророцтв, займає четверте місце серед книг Малих пророків. Вона містить пророцтва про Церкву Новозавітню. Святий пророк Авдій похований в Самарії.
Святий мученик Варлаам
Святий мученик Варлаам жив в антиохії Сирійській. Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана ( 284-305 рр.), святий Варлаам в похилому віці був схоплений, приведений на суд, де сповідав себе християнином. Суддя, бажаючи примусити святого до відречення від Христа, наказав підвісити святого Варлаама до язичницького вівтаря, витягнути його праву руку і покласти на його долоню запалену курильницю з ладаном. Мучитель розраховував на те, що фізично виснажений чоловік не витримає і кине розпечену курильницю на вівтар і, таким чином, принесе жертву ідолу. Але святий тримав курильницю до тих пір, поки у нього не згоріли на руці пальці. Після цього святий мученик Варлаам віддав свою душу Господу ( +304 р.).
Преподобних Варлаама, Іоасафа і Авеніра
Колись давно в Індії правив цар Авенір, який був ідолопоклонником і жорстоким гонителем християн. У нього довго не було дітей, але нарешті, через деякий час у царя народився син, якого назвали Іоасафом.
При народженні царевича мудрий царський астроном передбачив, що царевич прийме християнську віру, яку так ненавидить його батько. Цар захотів запобігти передбаченню, тому наказав побудувати для сина окремий палац і розпорядився, щоб царевич не чув жодного слова про Христа і його вчення.
Одного разу, вже юнаком, царевич попросив у батька дозволу виїжджати за межі палацу. Тоді він побачив, що існують страждання, хвороби, старість і смерть. Це навело царевича на роздуми про суєтність і безглуздість життя.
У той час у далекій пустелі жив мудрий пустельник на ім'я Варлаам. Він дізнався про те, як страждає юнак і відправився в Індію з пустелі під виглядом купця. Невдовзі преподобний прибув у місто, де знаходився палац царевича. Старець оголосив, що привіз із собою дорогоцінний камінь, який володіє чудовими властивостями зцілювати хвороби.
Преподобного привели до царевича і він почав розповідати юнакові про Христа. Іоасаф увірував у Господа і хрестився, а Варлаам повернувся в пустелю.
Коли Авенір дізнався, що його син хрестився, то дуже розсердився. Він організував зустріч між язичниками і християнами, на яку, під виглядом Варлаама прибув маг і чародій Нахор. Він повинен був визнати себе в диспуті переможеним і, таким чином розчарувати царевича в християнстві. Іоасаф дізнався про все уві сні і пригрозив Нахорові.
Чародій Нахор не тільки переміг язичників, але незабаром сам прийняв чернецтво і пішов у пустелю.
Коли Іоасаф став царем, він відновив християнство у своїй країні, відбудував наново церкви і, нарешті, звернув у християнство свого батька царя Авеніра. Незабаром після хрещення цар Авенір помер, а святий царевич Іоасаф залишив царство і пішов у пустелю на пошуки свого вчителя старця Варлаама.
Протягом двох років він подорожував по пустелі, поки не знайшов печеру преподобного Варлаама. Старець і юнак стали працювати разом. Коли наблизився час смерті преподобного Варлаама, він відслужив Літургію, прийняв Святих Таїн і причастив святого Іоасафа і з тим відійшов до Господа, пробувши в пустелі 70 років із прожитих ста років.
Святий Іоасаф поховав старця і залишився в тій же печері, продовжуючи пустельний подвиг.
Він прожив у пустелі тридцять п'ять років, і помер, досягнувши шістдесятиріччя.
Наступник святого Іоасафа по царству, на ім'я Варахія, знайшов у печері нетлінні і ароматні мощі обох подвижників, переніс їх у свою вітчизну і поховав у церкві, яка була побудована преподобним царевичем Іоасафом.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
