17 Вт. Прпп. Іоаникія Великого, Меркурія Печерського. Сщмчч. Никандра і Єрмія. Свт. Павла (Конюшкевича).

Преподобний Іоаникій Великий



Преподобний Іоанникій Великий народився в Вифінії в 752 р. в селищі Марикати. Батьки його були бідними і не могли дати йому навіть початкової освіти. З дитинства він мав пасти домашніх тварин – єдину власність сім’ї. Любов до Бога і молитва повністю оволоділи душою отрока Іоанникія. Часто, осінивши стадо хресним знаменням, він йшов в усамітнене місце і цілий день молився, і ні злодій, ні звір не наближались до його стада.

За наказом імператора Лева IV ( 775-780 рр.) багаточисельні посланці зібрали по містам і селам кращих юнаків країни на військову службу. В імператорське військо був прийнятий і юнак Іоанникій. Він заслужив своїм добрим норовом любов товаришів, але, як хоробрий воїн був страшний ворогам. Прослужив святий Іоанникій в імператорському війську 6 років. Був не одноразово нагороджений своїми начальниками та імператором. Та військова служба обтяжувала його, душа його бажала подвигів і усамітнення. І Господь прикликав Свого раба до Себе на служіння.



Пеподобний Іоаникій, відрікаючись від світу, мав намір відразу піти в пустелю. Однак, за порадою досвідчених старців, він прожив в монастирі два роки. Тут святий звикав до іночеського послуху, до монарших уставів і правил, навчився грамоті, вивчив напам’ять тридцять псалмів Давида. Після цього за покликом Божим, преподобний пішов в пустелю. Три роки пробув він повністю самотнім, лише раз в місять пастух приносив йому трохи хліба і води. День і ніч проводив подвижник у молитвах і співі псалмів. Після кожного стиха псалмоспівця преподобний Іоанникій творив молитву, яку в дещо зміненому вигляді зберігає Православна Церква до сьогодні: " Уповання моє Отець, пристановище моє Син, покров мій Дух Святий". Випадково зустрівши своїх колишніх друзів по військовій службі, святий покинув пустелю і пішов в Контурійські гори. Лише через 12 років подвижницького житія пустельник прийняв чернечий постриг. Три роки після постригу провів святий в затворі, окутаний веригами, після чого відправився в Хелідон до великого пустельника Георгія. Подвижники прожили разом три роки. За цей час преподобний Іоанникій вивчив всю Псалтир. Досягнувши глибокої старості, святий Іоанникій оселився в Антидієвій обителі і пробув там в затворі до своєї кончини.

70 років провів у подвигах преподобний Іоанникій і досягнув високої духовної досконалості. З милості Божої Святий стяжав дар пророцтва, як свідчив ученик його Пахомій. Преподобний під час молитви своєї піднімався над землею. Одного разу перейшов розлиту ріку . Міг ставати невидимим для інших. Так одного разу преподобний вивів полонених на очах в багатолюдної сторожі. Отрута і вогонь, якими хотіли знищити святого заздрісники, не завдавали йому шкоди, хижі звірі не нападали його. Відомо, що він визволив острів Фас від великої кількості змій. Преподобний Іоанникій також спас юну інокиню, яка хотіла покинути монастир заради одруження.; він взяв на себе ту пристрасть, яка мучила дівчину, а сам постом і молитвою знищив напади ворожі.

Передбачивши свою кончину преподобний відійшов до Господа 4 листопада / 17 листопада 846 року у віці 94р.

Преподобний Меркурій Києво-Печерський, що в Дальніх печерах



Преподобний Меркурій проходив подвиг у славній Києво-Печерській Лаврі. Жив в XIV ст.. Він дуже дружив з преподобним Паїсієм. Святий Меркурій просив Господа, щоб Він їх ніколи не розлучав. Молитва була почута, і так само, як вони жили в цьому земному житті в одній келії, так і після смерті були покладені разом. Їхні нетлінні мощі спочивають у Дальніх печерах Київської Лаври.

Святі священномученики Никандр, єпископ Мирський, та Єрмей пресвітер

Були учениками послідовника і сподвижника первоверховного апостола Павла святого апостола Тита, були рукоположені ним в священний сан. Подвизаючись в невтомних трудах, святі багатьох язичників навернули до Христа. За це вони були схоплені і приведені на допит до начальника міста Ливанія. Ні умовляння, ні погрози влади не зламали святих мучеників. Нелюдські муки перенесли святі: їх прив’язували до коней, волокли по камінню, тіла їхні рвали залізними гаками, кидали в палаючу піч. Господь допоміг їм перетерпіти, те , що людина своїми власними силами витерпіти не може. Під кінець мучителі прокололи голови і серця святих цвяхами і кинувши їх в яму закидали землею.

Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram

Редактор: Наталія Шморгун

17-11-2020, 09:02

0 1 020