Колискою для сім’ї Мандичевських стало село Багринівка на Глибоччині, звідки походить їхній родовід.

Серед них були відомі композитори, педагоги, науковці, юристи.



Тут при шкільному історико-етнографічному музеї відкрили меморіальну кімнату, де зібрано унікальні матеріали про членів цієї талановитої родини. Деякі експонати представлені на виставці у краєзнавчому музеї.

– У цьому селі я працюю вже 40 років. Якось побачив на місцевому цвинтарі хрест, на якому було написано, що тут похований священик отець Іван Мандичевський. Мене зацікавило, хто це такий, – розповів директор Багринівської школи Михайло Акатріні. – Разом із учнями почали збирати матеріали. Виявилося, що це батько Василя Мандичевського, у якого народилося восьмеро дітей. Усі вони прославили наше село, Чернівці та Буковину.



Син пана Михайла Володимир Акатріні, бібліограф наукової бібліотеки ЧНУ, захищатиме кандидатську про сім’ю Мандичевських. "Це буде перше глибоке дослідження про всіх членів цієї родини, які були відомі у світі. Хочу нагадати про їхній внесок у розвиток освіти, культурного та музичного життя Буковини другої половини XIX – першої половини XX століття, – пояснив пан Володимир. – Євсевій та Георгій Мандичевські – відомі композитори, Ераст і Катерина – педагоги, Костянтин – директор школи та директор наукової бібліотеки Чернівецького університету".

Прослужив священиком 46 років

Василь Мандичевський народився 1824 року в селі Багринівка, помер 7 листопада 1896-го в Чернівцях, де й похований на цвинтарі, що на вулиці Зеленій. Священик, композитор, член управи культурно-освітнього товариства "Руська бесіда". У 1850 році Василь закінчив філософсько-теологічний факультет Чернівецького університету й отримав сан священика. Він віддав 46 років служінню Богові у селах Багринівка та Молодія. За це його нагородили червоним поясом та присвоїли звання екзарха.

Його дружина Вероніка Попович – представниця старого молдавського роду Белешеску. Була сестрою науковця, професора Євсевія Поповича.

У Василя та Вероніки Мандичевських народилося восьмеро дітей: Аврора, Віргінія, Євсевій, Костянтин, Ераст, Марія, Катерина, Георгій.

Віргінія (1855-1933) опікувалася братами і сестрами, оскільки їхня мама була хвора. Особливо турбувалася вона про Євсевія, була його натхненницею. Саме їй він присвятив багато своїх пісень.

Його називали музичною енциклопедією

Євсевій Мандичевський народився 17 серпня 1857 року в селі Молодія, помер 18 липня 1929-го в місті Шульц, передмістя Відня. Лондонська газета "Times" писала, що в Англії у галузі музикознавства не знайти подібного імені. Австрійська "Wiener Tageblatt" назвала Євсевія Мандичевського живою музичною енциклопедією.

У 1879 році Євсевій стає хормейстером Віденської консерваторії, викладає у школі вокального мистецтва. У 1887 році зайняв посаду архіваріуса товариства друзів музики. Згодом стає професором Віденської консерваторії та завідуючим кафедрою історії музики. Видає повне зібрання творів Йозефа Гайдна і 42 томи творів Шуберта. На Буковині часто звучали твори композитора на концертах музичних товариств. Особливою популярністю користувалась кантата "У краю буків".

Примножував наукову книгозбірню

Костянтин Мандичевський народився 24 травня 1859 року. Працював учителем, директором Чернівецької вищої реальної православної школи (нині школи №2), шкільним інспектором, головним інспектором шкіл Буковини. 15 жовтня 1922 року Костянтин Мандичевський був призначений директором бібліотеки Чернівецького університету. Він запровадив для кожної книги паспорт, розробив правила та інструкції з обслуговування читачів у залах, порядок видачі літератури для викладачів та студентів.

Станом на 31 грудня 1924 року наукова книгозбірня нараховувала 271695 томів та 14796 періодичних видань. Окрім науки та педагогіки, захоплювався музикою, як і вся родина. Його пісня "Cănte cucu bata-l vina" відома не лише на Буковині, але й поза її межами. Помер 1933-го, похований у Чернівцях.
Ераст Мандичевський народився 1862 року в Чернівцях, помер 1946-го в Бухаресті. Юрист, представник у судах Відня та Бухареста, професор цивільного права.

Марія Мандичевська народилася 1864 року в Багринівці й більшу частину свого життя вчителювала в сільській школі. Писала вірші, які брат Євсевій клав на музику.



Катерина Мандичевська народилася 1865 року в селі Багринівка, померла 1957-го в румунському місті Клуж-Напока. Закінчила теологічний факультет Чернівецького університету. Викладала музику в Чернівецькому жіночому ліцеї. Також вона була ініціатором створення хору з дітей, які залишилися сиротами після Першої світової війни.

Георгій Мандичевський народився 1870 року в селі Молодія, помер 1907-го в Чернівцях. Композитор, диригент, професор церковної музики. Залишив цікаве дослідження про стародавні єврейські пісні. Навчався у Чернівецькій духовній семінарії, Віденському університеті музичного та образотворчого мистецтва. Писав хорові, вокальні та фортепіанні твори.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram