Чернівчанин Сергій Олечко – батько чотирьох доньок, Аліни, Ангеліни, Аеліни та Аніти. Каже, імена доньок так підбирав, адже для нього вони, як ангелочки.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Поки дружина хворіла на важкі хворобами, чоловік доглядав за малими дітьми, ночами випікав торти на замовлення, щоб утримувати сім’ю.
– Моя дружина Анжела десять із половиною років хворіла. В неї був цілий букет різних хвороб. І анемія, і проблеми з печінкою, щитовидкою, спинним мозгом, зі шлунком. Вона інвалід другої групи. Досі ще продовжуємо лікуватися. Ми тоді ходили по всіх лікарнях, по всіх селах, де можна було лікувати народними методами, однак нічого не допомагало. За нас молилися протягом 24 годин на добу. Бог так дав, що їй з часом стало трохи краще, – каже пан Сергій.
Дружина Сергія Анжела через кілька років навіть змогла завагітніти та народити здорову донечку. Він каже, що лікарі навіть не сподівалися, як з її хворобами таке можливо. Найменшій Аніті зараз два з половиною роки.
– Лікарі були здивовані, адже коли ми лікувалися, вони не могли нічого зробити, вони не думали, що у хворому організмі зможе зародитися немовля. Нам Аніту Бог подарував.
"Вони з дитинства самостійні, не ліниві до роботи"
Вже багато років чоловік займається випіканням тортів та тістечок на дому. Продає їх, або ж робить на замовлення. Каже, що, коли дружина хворіла, доводилося трудитися ще більше і поєднувати це з вихованням дітей.
– Коли Анжела хворіла, я водив її до лікарні, дітей до школи. Тоді дівчаткам було вісім, шість і чотири роки. Ще були маленькі, я їх так виховував, що вони з дитинства самостійні, не ліниві до роботи, мають багато здібностей. Довелося звичайно пройти через всі труднощі, старався бути і поряд з дітьми і з дружиною. Часто ночами працював вдома, займався випічкою на замовлення. Пік торти, еклери, трубочки, горішки, багато різних солодощів. Ходив також їх продавати. Потрібно було якось прогодувати сім’ю, поставити на ноги діточок. Досі займаюся цією справою, маю вже багато постійних клієнтів. Намагаюся робити на совість, все із натуральних продуктів, – розповідає чоловік.
Одна із доньок, Аеліна, вирішила продовжити татову справу. Зараз вчиться на кондитера-повара.
Пан Сергій розповідає, що намагався правильно виховати дітей, приділяти їм достатньо часу та уваги. Дітки ще з дитинства старалися допомагати батькові.
– Коли я щось роблю, вони одразу підходять: "Татку, дай нам трохи тіста". Беруть того тіста, в кімнату зайдуть і на дека наліплять всяких звірюшок. І після того приносять: "Татку, давай включаємо духовку, будемо випікати їх і їсти". Ми так і робили, це було для них такою радістю. Я думаю, батькам ніколи не потрібно відбивати в дитини бажання щось робити, якщо вони в цьому зацікавлені. Навпаки, потрібно їх підтримувати. У нас віруюча сім’я, ми всі разом ходили на богослужіння, доньки там займалися з іншими дітками, вчилися, читали Біблію. Займалися і музикою, в них до цього є талант.
"Хотів, щоб дітки росли правильно вихованими"
Чоловік каже, що дуже радий, що доньки виросли вихованими. Допомагають не лише татові, а й чужим людям. Він вважає, що батьки мають завжди докладати багато зусиль, що діти росли у люблячій сім’ї, та були забезпечені всім необхідним.
– Не обов’язково діти мають жити в розкоші. Вони мають знати ціну кожної копійки, як вона важко приходить в сім’ю. Батьки мають приділяти їм достатньо уваги, любові.
– В них є звичка допомагати старшим людям. Часто дивлюся, йдуть з музичної школи з рюкзаками і допомагають нести сумки бабусі. Для багатьох сусідів це навіть дивно, особливо в наш час. Завжди з дитинства ходив із дітками кудись відпочивати. У парк, на атракціони, щоб вони розважилися. Під час Різдва, коли вони ходили колядувати, співати по хатах, я ходив з ними. Хотів, щоб вони виховувалися в такому дусі, знали традиції, які передаються з покоління в покоління. Відчули що таке Різдво, цю атмосферу. У них було декілька пісень, віршів, ходили з інструментами з хати в хату і співали. Це для всіх сусідів було приємно, нас щороку запрошували, і діткам це було в радість, – каже чоловік.
Хвороби дружини не минули, однак зараз їй вже краще. Старша донька Ангеліна закінчила музичну школу по грі на фортепіано на червоний диплом, зараз навчається на лікаря, на четвертому курсі. Середульша Аеліна ходить у музичну школу, грає на скрипці, паралельно вчиться на повара-кондитера. Менша Аліна вчиться у восьмому класі, хоче бути швачкою, грає на сопілці.
– Дякувати Богу, дружині краще, вона може вже сама і їсти щось приготувати, щось діткам допомогти. Однак продовжує лікуватися кілька разів на рік.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
