13 Вт. Сщмч. Григорія, просвітителя Великої Вірменії. Свт. Михаїла Київського.
Священномученик Григорій, просвітитель Великої Вірменії.Священномученик Григорій, просвітитель Великої Вірменії, народився в 257 р. Він походив з роду парфянських царів Аршакидів. Батько святителя Григорія, Анак, домагаючись вірменського престолу, вбив свого родича царя Курсара, за що весь рід Анака був знищений. Григорія спас один родич: він вивіз младенця з Вірменії до Кесарії Кападокійської і виховав в християнській вірі. Змужнівши, Григорій одружився, мав двох синів, але скоро овдовів. Синів Григорій виховав в благочесті. Один з них – Орфан, пізніше став священиком, а другий – Аростан прийняв чернечий постриг і пішов в пустелю. Щоб загладити провину свого батька, що вбив батька Тиридата, Григорій став вірним слугою його. Царевич Тиридат любив Григорія, як друга, але не терпів його християнського віросповідання.
Після сходження на вірменський престол він став примушувати свтого Григорія до відреченню вд Христа. Несхильність святого ожорсточила Тиридата, і він віддав свого вірного слугу на страшні муки: страждальця підвісили в низ головою з каменем на шиї, декілька днів обкурювали сморідним димом, били, знущались, примушували ходити в чоботях зі цвяхами. Під час цих стражданнь святий Григорій співав псалми. В темниці Господь зцілив всі його рани. Коли Григорій знову став перед царем неушкодженим і радісним, той здивувався і наказав повторити катувння. Святий Григорій перетерпів їх, сумніваючись, з попередньою рішучістю і достоїнством. Тоді його облили гарячим оловом і кинули в рів, переповнений ядовитими гадами. Господь же зберігав Свого обранця: ядовиті змії не пошкодили його. Одна благочестива жінка годувала його хлібом, таємно опускаючи поживу в рів. Святий Ангел, сходячи до мученика, підбадьорював його сили і підкріплював дух. Так минуло 14 років. За цей час цар Тиридат звершив ще один злочин: він замучив святу діву Рипсимію, старицю ігуменю Гаинанію і з нею ще 35 дів одного з малоазійських церков.
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський і всієї Руси чудотворець.
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимівським літописом був сирійцем, за рештою літописів – болгарин, або серб. В 989 році він прибув з Корсуня разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира, який незадовго до цього прийняв Хрещення. На долю першого митрополита нашої Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно обходив новопросвічену Руську землю, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, закладаючи перші храми та духовні училища. В Ростові він заснував першу дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча і строгим ієрархом. Церква на землях Русі зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя: в синодиках Київського і Новгородського Софійських соборів він по праву називається першоначальником.
Упокоївся святитель Михаїл в 992 році і був похований в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в місті Києві. Приблизно 1103 року при святому ігумені Феоктисті ( пізніше святитель Чернігівський), мощі його були перенесені в Антонієві (Ближні) печери, а 1 жовтня 1730 року у Велику Печерську церкву Успіння Пресвятої Богородиці. На даний час нетлінні мощі святителя знаходяться в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Пам’ять святителя Михаїла свято шанується в нашому українському народі. Православний люд прославляє митрополита Михаїла як великого угодника Божого. Свята Церква щиро звертається до нього: Радуйся, Михаїле, великий ієрарше, Церкви нашої преславний первопрестольниче.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
13-10-2020, 09:00
0
870
