Святі праведні Іоаким та Анна
Святий праведний Іоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв , що від сімені його нащадків народиться Спаситель світу.
Праведна Анна була дочкою Матфана і по батькові була з коліна Левіїного , а по матері - з коліна Іуди. Подружжя жило в Назареті Галилейському. Вони не мали дітей до глибокої старості і все життя тужили за це. Їм доводилося переносити презирство і насмішки, тому що в той час бездітність вважалося ганьбою. Але вони ніколи не нарікали, і тільки гаряче молилися Богу, смиренно сподіваючись на Його Волю .
Одного разу , під час великого свята , дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалиму для принесення їх Богу, не були прийняті священиком Рувимом, який вважав, що бездітний чоловік недостойний приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старця, і він, вважаючи себе самим грішним з людей , вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в пустельному місці. Його праведна дружина Анна , дізнавшись, якому приниженню був підданий її чоловік, стала в пості та молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини. В пустелі на самоті і постячи про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого подружжя була почута: їм обом Ангел сповістив про те, що народиться у них Донька, Яку благословить весь рід людський.
За велінням Небесного Вісника, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі, де, за обітницею Божою, у них і народилася Донька, названа Марією. Святий Іоаким преставився через кілька років після введення в храм Благословенної своєї Дочки , у 80-річному віці. Свята Анна померла маючи 79- ть років. Святих Богоотців Православна Церква вшановує як таких, що мають благодать від Господа подавати зцілення від безпліддя.
Преподобного Йосифа
Преподобний Йосиф Волоцький походив із дворянської родини, яка перебувала на службі князя Бориса Волоцького. Його батько володів селом Язвіще в Волоцькому князівстві. Іван першим в родині прийняв постриг, але пізніше перейшли в чернецтво всі три його брата і батько.
З восьми років хлопчик навчався грамоті у старця Арсенія в Волоцькому Хрестовоздвиженському монастирі. Близько 1459 року у віці близько 20 років він разом з товаришем Борисом Кутузовим вирішили прийняти чернецтво. Преподобний Йосиф спочатку попрямував в Саввін монастир в Твері, але швидко покинув його і перейшов в Боровськ в обитель Пафнутія Боровського, де прожив 18 років, під керівництвом отця Пафнутія. Пафнутій відрізнявся праведним життям і великою працьовитістю.
В 1477 році, вмираючи, Пафнутій призначив наступником преподобного Йосиф. Призначений, після смерті Пафнутія, настоятелем цієї обителі, він намагався ввести строгий чернецький устав; зустрівши сильний опір з боку ченців, він залишив монастир і два роки мандрував у супроводі Герасима Чорного. Незадоволений життям кількох монастирів, в яких побував, Йосиф повернувся в свою обитель.
Браття зустріли його насторожено і просили у великого князя московського Івана III іншого ігумена, але той відмовив. Тоді Йосиф заснував на батьківщині у володіннях Волоцького князя в 20 кілометрах від Волоколамська, біля злиття річок Сестри і Струги в 1479 році Йосифо-Волоколамський монастир. Йосиф з самого початку користувався підтримкою князя Бориса. 1 червня він повернувся в рідне князівство.
Князь одразу виділив будівельників і перша дерев'яна церква була закладена 6 червня, а 15 серпня завершена. Кам'яний храм був завершений за 5-6 років. Монастир, який розвивався під керівництвом святого Йосифа, відрізнявся особливою суворістю. В останні роки життя старець тяжко хворів. Він помер 9 вересня 1515 року.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
