Сьогодні, 7 червня, відзначають Святу Трійцю або Зелені свята.
Здавна в неділю зранку на Зелені свята вбиралися у святковий одяг і родинами йшли до церкви, яка в цей день також була пишно оздоблена гіллям дерев і квітами, пише molbuk.ua.
– Свята Трійця – одне з 12 найважливіших християнських свят. Вона стверджує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа і Бога Духа Святого, – розповів отець Володимир Плішка. – Коли ми ставимо на себе хрест, то промовляємо: "Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа…". Трійцю відзначають на 50-й день після Великодня, тому її ще називають П’ятидесятницею. Це свято вважають і днем народження церкви, адже тоді на апостолів зійшов Дух Святий, вони заговорили різними мовами і пішли до народів проповідувати вчення Христове.
– Ще з дохристиянських часів слов’яни прикрашали своє житло зеленню, оскільки вважали, що вона захистить від злих духів, – каже етнограф Микола Шкрібляк. – На Зелені свята мав бути замайований кожен куточок подвір’я, стайні, обори, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, м’ятою, за ікони клали букети польових квітів, навіть попід стріху надворі застромлювали зелень.
– Коли я була ще дитиною, то в суботу, напередодні Зелених свят, ми із сестрою робили букети для наших корів з гілок та квітів. Коли ввечері поверталися з пасовища, то брат прив’язував їх до рогів мотузкою,– пригадує 83-літня Орися Савіцька. – Біля воріт, замаєних липою, нас зустрічала мама, давала цукерки та гроші. А ще ми мали нарвати трави, щоби встелити нею долівку в хаті. Троїцьку зелень зберігали й використовували для приготування лікувального купелю для маленьких дітей. Цього дня також поминали померлих: справляли на могилах панахиди, давали бідним дарунки за упокій душі.
У давнину на Зелені свята люди йшли на поле, де били в калатала, дзвонили, співали, щоби відігнати злі сили та вберегти його від повеней і граду. Священник кропив засіяні ниви свяченою водою.
– Наші предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у річці чи ставку, бо русалки затягнуть на дно, – говорить етнограф. – Наші прабабусі та прадідусі на Трійцю не давали худобі свіжої трави. Господині пекли пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякове листя.
Освячували криниці, щоби вода чистою була увесь рік. Зібрані на Трійцю трави набувають особливих цілющих властивостей, тому збирали їх у лісах і на лугах.
Трійця здавна вважалася дівочим святом. Цього дня дівчата ворожили на заміжжя: робили вінки з квітів і пускали їх на воду. Якщо вінок попливе – то дівчина скоро вийде заміж, якщо потоне – то довго ще дівуватиме.
Жінки пекли коровай і роздавали його незаміжнім дівчатам. Ці шматочки потім додавали в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю любов та благополуччя. Хоча на Трійцю не справляли весіль, зате можна було свататися. Старі люди казали: "Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то буде щаслива, міцна родина".
Народні прикмети і заборони
Щоб негаразди, хвороби не притягувалися, люди подавали щедру милостиню, надавали будь-яку допомогу тим, хто її потребував.
Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, не прали, а дбайливо зберігали і нікому не показували.
На зорі виносили свіжу випічку на поля і городи. Господині кришили булочки, печиво, коржі на землю. Таким чином, вони задобрювали духів покійних родичів.
Якщо в П'ятидесятницю мрячить дрібний дощик, після якого встановлювалася сонячна погода, значить, в цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю.
Зелену неділю не можна зводити або ремонтувати будь-яку огорожу. Вважалося, що така робота принесе хвороби і неприємності.
У Трійцю заборонено займатися будь-якою роботою, крім приготування їжі. Прибирання, прання, прасування краще відкласти на інший день.
Забороняється будь-яка робота в городі. Не можна орати, садити рослини, копати, косити траву та інше. Також не рекомендується колоти дрова.
У це свято не слід думати про погане, ображатися на оточуючих, лаятися з близькими, з’ясовувати стосунки або бажати комусь поганого.
На Трійцю не можна вступати до шлюбу – вінчання не здійснюється в дні 12 основних свят (Пасхи, Різдва, Трійці та інших).
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
