Мученики Фалалей, Олександр і Астерій († бл. 284)
У царювання Нумеріана (283-284) правитель міста Егеі розіслав воїнів розшукувати християн. До нього привели Фалалея, 18-річного білявого юнака. На розпитування правителя святий Фалалей відповідав: "Я християнин, родом з Лівану (Сирія). Батько мій, на ім'я Берук, був воєначальником, а матір звуть Ромілієй. У мене є брат в сані іподиякона. Я ж навчений лікарській справі лікарем Макарієм. Під час гоніння на християн у Лівані я був приведений до правителя Тиверія, але ледве уникнув страти. Тепер стою перед судом, роби зі мною, що хочеш. Бажаю померти за Христа Спасителя і Бога мого, сподіваючись з Його допомогою перетерпіти всі муки ".
Лютий правитель наказав двом катам Олександру та Астерію просвердлити гомілки мученику, протягнути в отвір мотузку і повісити вниз головою. Проте кати, за влаштуванням Божим, просвердлили обрубок дерева, який повісили замість мученика. Коли правитель побачив, що його обдурили, то наказав жорстоко бити Олександра та Астерія, які визнали себе християнами і прославили Бога. Правитель наказав негайно відсікти їм голови. Двічі намагався сам виконати кару - просвердлити гомілки святому, але благодать Божа не допускала його, і він в безсиллі наказав утопити святого Фалалея.
Повернувшись слуги доповіли правителю про здійснену ними страту, але раптово, коли вони ще не закінчили говорити, з'явився святий Фалалей в білому одязі. Всі довго перебували в заціпенінні, нарешті правитель сказав: "Дивіться, цей чарівник зачарував навіть море". Тоді один з наближених, волхв Урвікіан, порадив правителю кинути мученика на поживу звірям, але ні люта ведмедиця, ні голодні лев і левиця не чіпали святого, але смиренно припали до його ніг. Бачачи, що сталося, народ почав голосно кричати: "Великий Бог християнський, Бог Фалалея, помилуй нас!". Натовп схопила Урвікіана і кинула його звірам, які тут же розірвали волхва. Нарешті правитель наказав вбити мечем святого мученика. Свідка Христового відвели на місце страти, що називалося Егеі, де він помолився Богу і схилив голову під меч. Це відбулося в 284 році. Мощі святого мученика Фалалея знаходяться в храмі святого Агафоніка в Константинополі і виточують багато чудес. Святий мученик Фалалей як лікар, безоплатно лікував хворих, названий Церквою безсрібником і закликається в молитвах над хворими в таїнстві Єлеопомазання і при освяченні води.
Знайдення мощей святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі.
Перед своєю блаженною кончиною в 1378 році митрополит Олексій, святитель Києво-Московський, заповідав покласти тіло його в Чудовому монастирі в Кремлі і вказав місце поховання за вівтарем храму, не бажаючи, за своїм смиренням, бути похованим у храмі. Але благочестивий великий князь Димитрій Донський (1363-1389), що глибоко поважав великого Святителя, наказав покласти тіло митрополита Олексія в церкві, поблизу вівтаря.
20 травня 1431 склепіння храму, в якому спочивав Святитель, обрушився від старості. Під час побудови нового храму були знайдені нетлінні мощі святителя Олексія. Собором руських святителів було встановлено святкування митрополиту Олексію в день його кончини 12 лютого і в день знайдення мощей 20 травня. У 1485 році мощі Святителя були перенесені в храм, присвячений його імені. Нині вони покояться в Патріаршому Богоявленському соборі в Москві.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
