Святі мученики Агафопод, диякон, Феодул читець, та інші з ними
У часи царювання Діоклетіана і Максиміана жили в грецькому місті Фессалоніках, або Солуні, два церковнослужителі, старець Агафопод і юнак на ім'я Феодул. Перший з них був дияконом, другий обіймав у церкві посаду читця, і обидва вели життя чесне, добродійне, віддане Господу. Бог, з ласки Своєї, дарував Феодулу чудотворну силу: він допомагав стражденним і навернув багатьох язичників до Христа.
Але настав час гоніння на християн. Деякі втекли з міста і сховалися від переслідувань язичників; інші не встояли і відреклися від віри своєї, але багато залишилося в Солуні, очікуючи спокійно долі своєї. У тому числі Агафопод і Феодул. Вони безперестанку молилися в храмі Божому. Їх схопили і вкинули до темниці, і потім через кілька днів привели на допит до начальника міста, Фаустина.
Після марних умовлянь відректися від Христа і принести жертву ідолам, святі мученики були піддані катуванню, які спокійно перенесли, продовжуючи сповідувати ім'я Господа Ісуса Христа. Градоначальник став потім вимагати від Феодула, щоб він приніс і віддав йому християнські книги. На це Феодул відповів:
- Якби я міг думати, що ти бажаєш дізнатися істину і зректися помилок своїх, то я, звичайно, з радістю приніс би тобі книги пророків і апостолів, але, знаючи, що ти маєш злий намір, не віддам тобі Божого дару.
Бачачи марноту своїх зусиль і непохитну твердість мучеників, градоначальник засудив їх на смертну кару і звелів потопити їх в морі. З молитвою на устах віддали вони душі Богу. Хвилі викинули на берег тіла обох мучеників, і друзі поховали їх.
Преподобний Платон сповідник, єпископ Студійський
Преподобний Платон народився в 735 році у благочестивій християнській сім’ї від батьків Сергія і Євфимії. Рано осиротівши, хлопчик був узятий на виховання родичами, які дали йому хорошу освіту. Коли він виріс, то почав самостійне життя. Перші роки святий займався господарством в маєтку, що залишився йому після смерті батьків. Він був дуже працелюбним і набув своєю працею великий статок. Але серце преподобного горіло любов’ю до Христа. Він роздав усе своє майно, відпустив слуг на волю і віддалився в монастир, поблизу гори Олімп, що іменувався "в Символах".
Його молитовна старанність, працьовитість і лагідність здобули йому любов братії. У вільний від молитов час преподобний переписував богослужбові книги, складав збірки з творінь святих отців. Коли в 770 році помер настоятель монастиря Феоктист, братія обрали ігуменом преподобного Платона, не дивлячись на те, що йому було усього лише 35 років. Після смерті імператора Костянтина Копронима (775) преподобний Платон відправився в Константинополь. Він відмовився від управління Никомидійською митрополією і в 782 році разом з племінниками – святими Феодором і Йосифом віддалився в пустинне місце Сокудіон. Вони побудували на горі церкву на честь святого апостола Іоана Богослова і заснували монастир, настоятелем якого став сам преподобний Платон. Коли святий Тарасій разом з царицею Іриною скликав в 787 році Сьомий Вселенський Нікейський Собор, преподобний Платон взяв діяльну участь в його роботі. Будучи освіченим і начитаним у Священному Писанні, він успішно викривав іконоборчу єресь і захищав шанування святих ікон. Коли преподобний Платон наблизився до старості, він передав управління монастирем преподобному Феодору.
У 795 році імператор Костянтин VI (780 – 797) насильно змусив свою дружину Марію прийняти чернецтво і вирішив повінчатися з однією зі своїх родичок, Феодотією.
Незважаючи на те, що святий Патріарх Тарасій засудив цей шлюб, один з видних константинопольських священиків, Йосиф, порушив заборону Патріарха і повінчав імператора.
Дізнавшись про це, преподобний Платон і Феодор відлучили імператора від Церкви і розіслали про це лист до усіх ченців. Розгніваний імператор наказав запровадити святого Платона у в’язницю, а преподобного Феодора заслати в Солунь. Тільки після смерті імператора в 797 році вони отримали свободу. Преподобний Феодор переселився в Константинополь і став ігуменом Студійського монастиря. Преподобний Платон в тій же обителі жив простим ченцем і був на послуху у свого племінника.
Коли новий імператор Никифор (802 – 811) самовільно повернув в Церкву відлученого священика Йосифа, преподобний Платон і Феодор знову виступили з викриттям незаконної дії імператора. За це мужні сповідники в 807 році знову були покарані. Чотири роки були вони в ув'язненні. Преподобний Платон був звільнений з ув'язнення після смерті імператора в 811 році і повернувся в Студійську обитель.
Він прожив у трудах і молитві ще три роки і відійшов до Господа в Лазареву суботу на 79-му році життя, 8 квітня 814 року. За свій сміливий виступ на захист святих ікон преподобний Платон отримав іменування сповідника.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
