Чернівці карантинні: безлюдний парк, рибалки на озері й засмічені береги

Ось і неділька прийшла. Перевівши всі годинники в хаті на годину вперед чітко розумію, що відтепер карантин триватиме на годину довше. Чи легше стане комусь від цього, чи ні – це ще як сказати…

Однак безлюдна дорога манить вперед, тож і я собі знову вирушаю до центру міста. Тролейбусів – немає, машин – майже немає, людей – десь так само, як і машин…



Біля "Зеленого" ринку людяно, але далеко не так, як завжди. Люди в основному купують яблука і картоплю – про що свідчать мішки і пакети, які несуть. На перехресті зустрілися двоє чоловіків пенсійного віку. Один – у масці, інший – ні. Той що без маски глузує з приятеля: - "Василю, а в тебе маска лиш спереду, чи й ззаду? Бо ми як-не-як, Європа!".

Звертаю по Лук’яна Кобилиці на Буковинську. На парканах - традиційні застереження від коронавірусу. Ось і "Flora Club", на якому рясніють афіші. Звертаю увагу на одну з них – 1 квітня - прощальний концерт гурту "Гуцул Каліпсо". Така от вона, непередбачувана, ця епідемія – концерту швидше за все не буде, тож і прощання з місцевими музичними легендами переноситься до кращих часів – більш здорових і веселих…

Давно не бачив Головну вулицю міста такою порожньою. І не пригадаю, чи й траплялося колись її такою бачити? Центральний парк теж пустує. Онде – сойка на дереві, скаче з гілки на гілку, радіючи весні, і ніби запрошує за собою у глибину парку. Але всі входи закриті. Здається, сойку влаштовує такий перебіг подій – вона злітає з дерева на дерево, і губиться у гущі безлюдного, але сповненого життя парку.

На парковій алеї пораються двірники. Маски їм не потрібні – вони самі - самесенькі, і цілий парк належить тепер тільки їм.

На парапеті біля входу на стадіон "Буковина" юнак качає прес. Карантин – карантином, а гарну фізичну форму треба підтримувати регулярно, навіть коли стадіон зачинений, і всі стоять у черзі за масками.

На дверях діагностичного центру з аркушів А-4 склали слово "К А Р А Н Т И Н", щоби здалеку було видно. На одному із закладів висить об’ява: -"Шановні відвідувачі! Пафос продовжить роботу з 3.04.20." Але всім зрозуміло, що це лише пафос – карантин продовжено до 24 квітня.

Проспект теж доволі безлюдний. Черга видніється біля магазину "Супер Економ" - запускають всього лише по троє людей, тож люди на дворі чекають, поки вийдуть ті, що всередині. Більшість людей – у масках. Ще б пак – без маски до магазину не впустять. Як і до інших у місті.

З рекламного сіті – лайту посміхаються учасники "Вечірнього Кварталу". Їм весело – у них концерт в Чернівцях у червні, буде заробіток, що не можна сказати про більшість простих українців, які через епідемію вимушені до Пасхи затягнути паски. Та й після Пасхи економічні прогнози невтішні. Якось не до "Кварталу" буде…

Залишаючи Проспект прямую по вулиці Винниченка. Мій погляд привертає завалене сміттям подвір’я, яке обходить одинока бабця. Розумію, що таких людей, які не дбають за чистотою власної оселі і насильно не змусиш вдягнути маску, що там вже про якісь антисептики казати. Але не засуджую – її доля мені невідома. Пройшовши кілька метрів, на тротуарі бачу чималеньку купу сміття – судячи зі всього, воно лежить тут вже не перший день.

Біля озера на вул. Нововінницькій чимало рибалок. Вони, дотримуючись безпечної відстані, оточили все озеро по периметру, і хто з очерету, а хто просто з берега, пантрують свої поплавці. Сьогодні кльову не буде, бо тепло і хвилі – каже один рибалка іншому. Відтак чоловіки збирають свої модняві спінінги і ні з чим йдуть додому – їх коти продовжуватимуть тримати піст, бо, традиційно, малу рибу чоловіки повідпускали, а велику склали у баночки з-під майонезу. Не розгуляєшся!

Неприємно вразило, що береги озера завалені сміттям. В основному це пляшки від горілки, що залишили по собі відпочивальники, які, як правило, з цього ж таки району. Кришталь "Кришталевого озера" наразі з пластику і брудного скла.

Крокую вулицею Комунальників. Онде на узбіччі перша весняна кульбабка. Вона, визираючи з підґрунтя, тягнеться до сонця. "Сонце, Давай!" - читаю далі на бігборді, і ніщо не залишається, як вірити, що невдовзі воно переможе усі шкідливі віруси – з коронами, чи без…



Тарас Піц

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram