Святого преподобного Іоана Ліствичника (579-649 рр.), ігумена монастиря св. Катерини на горі Синай і автора "Ліствиці".
"Ліствиця" є важливою і невід’ємною частиною церковного передання, що містить практичні вказівки стосовно керівництва духовним життям і зростання у вірі. Як частина великого корпусу чернечої літератури Православної Церкви, "Ліствиця" слугувала дороговказом під час Великого посту як для ченців, так і для мирян.
Образ сходів, якими піднімається подвижник, був досить розповсюдженою метафорою, що зображала шлях духовного життя ченця. Так, святий Ісаак Сирин (також у 7-му ст.) пише: "Драбина до Царства схована всередині тебе, в глибині твоєї душі. Заглибся в себе, віддалися від гріха, і там ти знайдеш сходинки, якими зможеш піднятися нагору".
Достовірних відомостей про походження преподобного Іоана майже не збереглося. Свою "Ліствицю" він написав на прохання ігумена Раїфського монастиря Іоана. Пізніше монах цього монастиря Даниїл склав короткий життєпис Іоана Ліствичника. В ньому Даниїл говорить, що йому нічого не відомо про місце походження преподобного. Цілком можливо тому, що святий ніколи не говорив про власне життя до монастиря. Ряд джерел вказує, що Іоан родом з південної Палестини, інші говорять, що святий походив із Сирії. Існує переказ, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких Церква вшановує 26 січня.
Безумовно, святий Іоан мав добру освіту, що бачимо з його книг. Значно складніше сказати, де і коли він її отримав. У шістнадцять років Іоан вирішив присвятити себе служінню Богові, для чого обрав один із центрів духовного життя того часу – Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений у чернецтво. Один з присутніх при постригу, авва Стратигій, передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової
Протягом 19-ти років преподобний Іоан трудився в послусі своєму духовному наставнику. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоан вибрав усамітнене життя, віддалившись в безлюдне місце Фолу, де провів 40 років в подвизі безмовності, пості, молитві і сльозах покаяння. Про спосіб життя преподобного Іоана відомо, що харчувався він тим, що не заборонялося уставом постового життя, і в міру. Не проводив ночей без сну, хоча спав не більш того, скільки необхідно для підтримки сил, щоб безперестанним неспанням не погубити розуму. “Я не постив надмірно, – говорить він сам про себе, – і не вдавався до посиленого нічного пильнування, не лежав на землі, але упокорювався.., і Господь скоро спас мене”.
Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоан іноді усамітнювався в печері. Але слава про його святість розповсюдилася далеко за межі місця подвигів, і до нього невпинно приходили відвідувачі, які жадали почути слово повчання. У віці 75-ти років, після сорокалітнього подвижництва, преподобний був поставлений ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років управляв преподобний Іоан Ліствичник святою обителлю Синая. Господь наділив преподобного до кінця його життя благодатними дарами прозорливості і чудотворіння.
Знаючи про мудрість і духовні дарування преподобного Іоана, Раїфський ігумен від імені всіх ченців своєї обителі просив написати для них керівництво для духовного вдосконалення. Преподобний Іоан, який відрізнявся скромною про себе думкою, спочатку зніяковів, але потім через послух приступив до виконання прохання раїфських ченців. Своє творіння преподобний назвав "Ліствицею". У "Ліствиці" ("Драбина досконалості" або "Драбина до раю") він вчив віруючих різними ступенями чесноти підніматися до християнської досконалості. Від назви книжки Іван отримав своє друге ім’я – Ліствичник ("ліствиця" – драбина). Коли преподобному Іоану виповнилось 80 літ, він покинув ігуменство і незабаром спочив у Бозі в пустелі.
Мучеників Савіна і Юліана
Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святих мучеників Савина.
Єгипетський край, град же Єрмопол, батьківщиною був мученика Савина, мужа славного у краю тому і князя града свого. За царювання Диоклитіяна, який налягав гонінням лютим, бентежив цілий Єгипет і багато з вірних мучив і убивав, Савин покинув дім свій, і владу, і багатство, і всіх ближніх і, вийшовши таємно з Єрмополя-града, в одному віддаленому селі сховався з иншими християнами, які переховувалися. І, в хатині малій і бідній замкнувшись, перебував у пості й молитвах день і ніч. Ідолослужителі зробили пошуки великі за Савином, князем єрмопольським, щоб взяти його на муки, і, ніде його не знаходячи довгий час, журилися. Жебрак один, який приходив до блаженного Савина, їжу і все необхідне з руки його приймаючи, наслідуючи Юду-зрадника, прийшов до ідолослужителів і сказав: "Що мені дасте, коли скажу вам, де є Савин, якого шукаєте?" Вони ж дали йому два золотих і за ним до того села пішли. Про хатину ту довідавшись, обступили її і в двері стукали. Було ж зі святим Савином у хатині тій шестеро християн, і думали, що хтось із вірних братів до них задля якоїсь потреби прийшов, — відчинили хатину, ідолослужителі ж зразу, з великим рвінням всередину вскочивши, всіх схопили і зв'язали. Окремо ж зв'язали святого Савина двома веригами важкими і привели його до ігемона того краю на ім'я Аріян. Допитуваний був на нечестивому судищі і довго до ідольської жертви примушуваний — не відвернувся від Христа.
За Нього мучений був жорстоко, кігтями залізними обдирали його і вогнем палили врешті, в ріці втоплений, закінчив мучеництва подвиг і до подвигоположника Христа вінець перемоги прийняти пішов. Також з ним взяті шестеро християн мучені були, ту ж на небесах від Господа отримали славу.
Святий апостол з 70-ти Аристовул, єпископ Вританійский (Британський) (І)
Святий апостол з 70-ти Аристовул, єпископ Вританійский (Британський, І), народився на Кіпрі. Разом зі своїм братом, святим апостолом з 70-ти Варнавою, він супроводжував святого апостола Павла в його подорожі. Святий Аристовул згадується в Посланні апостола Павла до Римлян (Рим. 16, 10). Апостол Павло поставив святого Аристовула в єпископа і послав його на проповідь Євангелія до Британії, де він багатьох навернув до Христа, за що зазнав гоніння з боку язичників. Помер святий Аристовул в Британії. Пам'ять його також 31 жовтня і 4 січня в Соборі 70 апостолів.
Священномученик Олександр, папа Римський (119).
Священномученик Олександр, папа Римський, займав папський престол протягом 10 років. Він був живцем спалений 3 травня 119 року за наказом імператора Адріана (117 - 138).
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram