Преподобний Герасим, що на Йордані
Преподобний Герасим був родом з Лікії (Мала Азія). З юності він відрізнявся благочестям. Прийнявши чернецтво, преподобний віддалився в глиб Фиваїдської пустелі (Єгипет). Близько 450 року преподобний прийшов у Палестину й оселився біля Йордану, де заснував монастир.
У свій час святий був спокушений єрессю Євтихія і Діоскора, які визнавали в Ісусі Христі тільки Божественне єство. Проте преподобний Євфимій Великий (пам'ять 20 січня) допоміг йому повернутися до правої віри.
В обителі святої встановив суворі правила. П'ять днів на тиждень чернець проводив на самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустельники не їли вареної їжі і навіть не розводили вогню, а харчувалися сухим хлібом, корінням і водою. У суботу та неділю всі збиралися в монастир до Божественної літургії та причащалися Святих Христових Таїн. Після полудня, взявши з собою запас хліба, коріння, води і оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустельники поверталися в свої відокремлені келії. Кожен мав тільки старий одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб всякий прийшов міг увійти, відпочити або взяти необхідне.
Сам преподобний являв високий зразок подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до самого світлого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Таїн. Йдучи на весь Великий піст в пустелю, преподобний брав із собою блаженного Киріака, свого улюбленого учня (пам'ять 29 вересня), якого направив до нього преподобний Євфимій Великий.
Перенесення мощей благовірного князя В’ячеслава Чеського
Святий благовірний князь В'ячеслав Чеський був онуком святої мучениці княгині Людмили (пам'ять 16 вересня) і був вихований нею в глибокому благочесті. Він почав княжити 18-ти років після смерті свого батька князя Вратислава († 920). Незважаючи на молоді роки, він керував мудро і справедливо і дуже дбав про просвічення свого народу світлом Христової істини. Святий князь був широко освіченою людиною, вивчив латинську та грецьку мови. Святий В'ячеслав був миролюбний, будував і прикрашав церкви, спорудив у столиці Чехії Празі чудовий храм в ім'я святого Віта і почитав духовенство. Заздрісні вельможі вирішили погубити святого і стали спочатку намовляти його проти матері, а потім намовляти молодшого брата, Болеслава, зайняти князівський престол. Болеслав запросив брата на освячення церкви, потім просив його затриматися, погостювати ще один день. Незважаючи на попередження слуг, святий князь відмовився вірити в змову і віддав своє життя в волю Божу. Коли на наступний день - 28 вересня 935 року, благовірний В'ячеслав йшов на утреню, він був підступно вбитий в дверях церкви рідним братом і його слугами. Тіло його було порубано і кинуто без поховання. Мати, почувши про вбивство сина, знайшла його і поклала в недавно освяченій церкві при княжому дворі. Кров, пролиту в церковних дверях, не могли відмити, а через 3 дні вона зникла сама. Розкаявшись братовбивця переніс мощі святого В'ячеслава в Прагу, де вони були покладені в церкві в ім'я святого Віта, яку створив сам мученик. Пам'ять благовірного князя В'ячеслава здавна шанується в Українській Православній Церкві. (Існує припущення, що смерть благовірного князя В'ячеслава сталася
Під час кончини святого Євфимія Великого преподобному Герасиму було відкрито, як душу покійного Ангели підносили на небо. Взявши з собою Киріака, преподобний негайно пішов в обитель святого Євфимія і віддав землі його тіло.
Преподобний Герасим упокоївся мирно, оплаканий братією та учнями. До самої смерті преподобному Герасиму допомагав у працях лев, який по смерті старця помер на його могилі і був заритий поблизу гробу святого. Тому лева зображують на іконах, біля ніг преподобного.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
