14 Сб. Поминання померлих. Прмц. Євдокії. Мчч. Нестора, Маркела, Антонія. Мц. Антоніни. Прп. Домніни.

Преподобномучениця Євдокія



Свята преподобномучениця Євдокія була самарянкою, родом з міста Іліополя Фінікії Ліванської. Язичницьке нечестя відштовхнуло її від доброго шляху, і вона довго вела гріховне життя. Душа її омертвіла, серце стало запеклим.
Одного разу опівночі Євдокія прокинулася й почула за стіною, в іншій половині будинку, де жив християнин, молебний спів і читання Священного Писання, в якому говорилося і про вічне блаженство, приготованому праведникам, і про відплату, що очікує грішників. Благодать Божа торкнулася серця Євдокії, і вона усвідомила, що це скоєні нею гріхи лежать тягарем на її душі.



Вранці Євдокія поспішила закликати до себе чоловіка, молитовне правило якого чула вночі. Це був старець Герман, який повертався з паломництва по святих місцях в свою обитель. Євдокія довго слухала настанови старця, і душа її немов ожила і наповнилась радістю і любов'ю до Христа. Вона попросила старця Германа прийти до неї через кілька днів, а сама зачинилися в будинку і в покаянні вдалася посту і молитві.
Старець Герман запросив пресвітера, і після випробування і оголошення Євдокія прийняла святе Хрещення від єпископа Іліопольського Феодота. Роздавши все своє майно бідним, вона пішла в монастир і прийняла на себе найсуворіші подвиги покаяння. Господь простив розкаяну грішницю і наділив її благодатними духовними дарами.
Одного разу, коли вона була вже настоятелькою монастиря, в обителі з'явився молодий язичник Філострат. Розпалюваний нечистою пристрастю, він під виглядом ченця проник в монастир і став умовляти преподобну Євдокію повернутися в Іліополь, щоб знову почати колишнє життя. "Бог помсти нехай заборонить тобі". - З гнівом відповіла Євдокія, і лжеінок впав замертво.
Святій Євдокії в сонному видінні з'явився Сам Господь і сказав: "Встань, Євдокіє, схиливши коліна, помолись, і воскресне спокусник твій". І по молитві Євдокії Філострат ожив. Повернений до життя поганин ублагав преподобну пробачити його. Прийнявши святе Хрещення, він віддалився в Іліополь. З тих пір він ніколи не забував милості Божої, явленої йому, і став на шлях покаяння.

Минуло небагато часу, як було інше випробування. Жителі Іліополя донесли правителеві Авреліану, що, прийнявши християнство, Євдокія нібито приховала в монастирі свої багатства. Авреліан послав загін воїнів, щоб вилучити ці уявні скарби. Однак протягом трьох днів воїни марно намагалися наблизитися до стін обителі: невидима сила Божа охороняла її. Авреліан знову послав воїнів до монастиря, на цей раз під проводом свого сина. Але в перший же день шляху син Авреліана сильно пошкодив собі ногу і незабаром помер. Тоді Філострат порадив Авреліану написати преподобній Євдокії, благаючи її оживити юнака. І Господь, за Своєю безкінечною милістю, молитвами святої Євдокії повернув юнака до життя. Ставши свідками великого чуда, Авреліан і його близькі увірували в Христа і охрестилися.
Коли посилилися гоніння на християн, преподобну Євдокію схопили і привели на муки до правителя Діогена. Катувавший її воєначальник Діодор отримав звістку про раптову смерть своєї дружини Фірміни. У розпачі він кинувся до святої Євдокії з проханням помолитися за померлу. Преподобномучениці, сповнена великої віри, звернулася до Бога з молитвою і випросила у Нього повернення Фірміні до життя. На власні очі переконавшись у силі і благості Господа, Діодор і Діоген увірували в Христа і через деякий час охрестилися зі своїми сім'ями. Преподобна Євдокія деякий час жила в будинку Діодора і просвіщала новонавернених християн.

Одного разу єдиний син якоїсь вдови, працюючи в саду, був ужалений змією і помер. Мати гірко оплакувала померлого сина. Дізнавшись про її горе, свята Євдокія сказала Діодора: "Настав і тобі час показати свою віру у Всемогутнього Бога, Який чує молитви розкаюваних грішників і за Своїм милосердям виконує їх прохання".
Діодор зніяковів, не вважаючи себе гідним такого дерзновення перед Богом, але, підкоряючись святій Євдокії, помолився і Ім'ям Христовим звелів небіжчикові встати. На очах у всіх присутніх юнак ожив.
Преподобна Євдокія повернулась у свій монастир, в якому трудилася 56 років.
Після смерті Діогена правителем став Вікентій, жорстокий гонитель християн. Дізнавшись про безстрашну сповідницю християнської віри, він наказав стратити її. 1 березня (бл. 160 - 170) свята преподобномучениця була обезголовлена.

Святі мученики Нестор і Тривімій

Святі мученики Нестор і Тривімій були родом з малоазійської області Памфілії. Під час гонінь нечестивого імператора Декія (249 - 251) святі безстрашно проповідували про Христа. Коли святі постали перед поганським судом, правитель наказав розкласти перед ними всілякі знаряддя тортур, щоб налякати їх і змусити відректися від християнської віри. На всі загрози святі відповідали, що ніхто не зможе відлучити їх від Христа. Розгніваний суддя наказав катувати їх знаряддями для мук.
Святих мучеників били сухими воловими жилами, підвішували на дереві і стругали їх тіла, але святі Нестор і Трівімій не переставали славити Господа і, коли були обезголовлені, унаслідували Царство Небесне.

Свята мучениця Антоніна

Свята мучениця Антоніна Нікейська, постраждала в III столітті при Диоклитіані (284-305) в місті Нікеї. Її всіляко катували - палили вогнем, кидали на розпечену сковороду, просвердлили розпеченими прутами руки й ноги і кинули до в'язниці, де вона страждала роки. Муки не зламали дух святої Атоніни, вона до самої смерті сповідувала свою віру в Христа. Святу мученицю кинули в море.

Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram

Редактор: Наталія Шморгун

14-03-2020, 09:00

0 1 337