Святитель Порфирій, архієпископ Газький
Святитель Порфирій, архієпископ Газький, народився близько 346 року в Фессалоніках, в Македонії. Батьки його були людьми заможними, і це дозволило святителю Порфирію отримати хорошу освіту. Маючи схильність до чернечого життя, в двадцять п'ять років він залишив батьківщину і відправився до Єгипту, де трудився на горі Нітрійській під керівництвом преподобного Макарія Великого (пам'ять 19 січня). Там він зустрівся з блаженним Ієронімом, що відвідував у той час єгипетські монастирі. І разом з ним вирушив до Єрусалиму на поклоніння святим місцям і Животворчому Хресту Господньому (пам'ять 14 вересня), після чого оселився в пустелі Йорданській для молитовного та постницького подвигу. Там святий Порфирій впав у тяжкий недуг. Для зцілення він вирішив йти до святих місць Єрусалима. Одного разу, коли він у повному розслабленні і забутті лежав біля підніжжя Голгофи, Господь відвідав Свого раба в рятівному сновидінні. Святий Порфирій побачив Ісуса Христа, що зійшов з Хреста і звернувся до нього зі словами: "Прийми це Древо і бережи його". Прокинувшись, він відчув себе здоровим. Слова Спасителя незабаром справдилися: Патріарх Єрусалимський висвятив святого Порфирія в пресвітерський сан і поставив хранителем Чесного Древа Хреста Господнього. У той час святий Порфирій отримав свою частину батьківської спадщини - 4000 золотих монет. Всі їх він роздав потребуючим і на прикрасу храмів Божих.
У 395 році помер єпископ міста Гази (в Палестині). Місцеві християни відправилися в Кесарію до митрополита Іоанна з проханням поставити їм нового єпископа, який міг би протидіяти язичникам, що переважали в їх місті і гнобили християн. Господь вселив митрополиту закликати єрусалимського пресвітера Порфирія. Зі страхом і трепетом прийняв подвижник святительський сан, зі сльозами поклонився Животворчому Древу і відправився для виконання нового послуху.
У Газі він виявив всього три християнські церкви, а язичницьких капищ і ідолів - велику кількість. У той час сталося бездощів'я і велика засуха. Жерці приносили жертви ідолам, але лихо не припинялося. Святитель Порфирій призначив для всіх християн піст, звершив всенічне бдіння і обійшов з хресним ходом все місто. Відразу ж небо вкрилося хмарами, загримів грім і пролився рясний дощ. Бачачи таке чудо, багато язичників вигукували: "Один Христос є Бог Істинний!" Після цієї події до Церкви приєдналися, прийнявши святе Хрещення, 127 чоловіків, 35 жінок і 14 дітей, а незабаром і ще 110 осіб.
Проте язичники як і раніше гнобили християн, усували їх від громадських посад, обтяжували податками. Святитель Порфирій і митрополит Кесарії Іоанн вирушили до Константинополя, щоб просити захисту в імператора. Їх прийняв святитель Іоанн Золтоустий (пам'ять 14 вересня, 27, 30 січня) і надав дієву допомогу.
Святителі Іоанн і Порфирій були представлені імператриці Євдоксії, яка в той час чекала дитину. "Потрудися за нас, - сказали єпископи імператриці, - і Господь пошле тобі сина, який запанує за твого життя". Євдоксія дуже бажала мати сина, бо раніше у неї народжувалися дочки. І дійсно, в імператорському сімействі, по молитві святителів, народився спадкоємець. В 401 році видано указ імператора про руйнування в Газі ідольських капищ і надання християнам привілеїв. Крім того, імператриця дала святителям кошти на побудову нового храму, який був побудований в Газі на місці найголовнішого капища.
Святитель Порфирій до кінця життя повністю затвердив християнство в Газі і абсолютно огородив свою паству від утисків язичників. За молитвами святителя відбувалися численні чудеса і зцілення. Протягом 25 років наставляв архіпастир словесне стадо і преставився в похилому віці, в 420 році.
Преподобний Севастіан Пошехонський
Преподобний Севастіан Сохотський, Пошехонський, заснував монастир на честь Преображення Господнього на річці Сохоті поблизу міста Романова (нині Тутаєв) Ярославської області. Ченці обителі самі обробляли землю і харчувалися завдяки праці своїх рук. Цьому навчив подвижників своїм прикладом і повчаннями засновник обителі. Преподобний Севастіан помер близько 1500 року.
Преображенська обитель на річці Сохоті була згодом приписана до Череповецького Воскресенського монастиря, а в 1764 році скасована. В середині XIX століття над мощами преподобного Севастіана був побудований кам'яний храм.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
