Колись цукрокомбінат у Кострижівці на Заставнівщині гудів, як вулик. Тисячі мішків продукції відправляли споживачам… Свого часу мені довелося побувати у вірменському містечку Спітак, яке вщент зруйнував землетрус 1988 року. Щось таке нині – на місці цукрокомбінату…
Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
Величезна територія комбінату потопає в будівельному смітті. Височіє лише димова труба. Зяють порожніми вікна побутове приміщення, контора. Руїнами бродять невідомі, які заготовляють цеглу й дозбирують металобрухт, який не встигли забрати так звані власники комбінату…
Через пів року ємності очисних переповняться
Глянули ми й на очисні споруди, які заповнені на третину й від яких тхне навсібіч. Вони розраховані на прийом заводських та селищних нечистот, у пропорції 90 на 10 відсотків. У селищній раді розповідають, що очисні ще пів року працюватимуть, а потім через переповнені ємності вміст потече до Дністра, який знаходиться за 500 метрів. Також є ще металеві ємності, в яких знаходиться 100 тонн мазуту. Є підозра на те, що в лабораторії підприємства використовувалися й різні хімічні матеріали, які невідомо де знаходяться.
– Завод лихоманило давно, але остаточно він став на шлях самознищення, тобто перестав випускати продукцію в 2011 році, а у 2013 році – сплачувати в повному обсязі орендну плату, – розповідає Володимир Старко, голова Кострижівської об’єднаної територіальної громади. – Апогеєм став минулий рік, коли з березня до нового року підприємство зруйнували впень. Місцеві жителі перекривали шлях до нього невідомим особам. Пізніше ми довідалися, що це були бригади з Донеччини та Луганщини. Ми не давали їм робити, однак приїхали правоохоронці з адвокатами, й останні заявили, що ми не маємо права перешкоджати діяльності приватної структури. Те, що власники заборгували нам мільйони за оренду землі, нікого не цікавило. Жителі селища до останнього сподівалися, що комбінат запрацює, й не поспішали їхати на заробітки. Ми скаржилися в різні інстанції, навіть президенту, але відповіді так і не отримали. Нині, згідно з витягами про нормативно-грошову оцінку землі та даними бухгалтерії селищної ради станом на на 31 грудня 2019 року, ТзОВ "Цукровий комбінат Хрещатик" має перед нами борг в сумі майже понад 6,8 мільйона гривень. Займало підприємство чималу площу – понад 42,4 гектара".
Кострижівська селищна рада неодноразово зверталася щодо заборгованості до Кіцманської міжрайонної прокуратури та Головного управління ДФС в області.
Коли це нічого не дало, звернулися до управління СБУ. Лише після цього була здійснена перевірка цукрокомбінату, й рішенням фіскальної служби нараховано відповідну орендну плату за певний період 2016-17 років. Були й суди, адже підприємство оскаржувало це рішення. І тільки у вересні минулого року Сьомий апеляційний суд Вінниці залишив апеляційну скаргу цукрокомбінату без задоволення. Та забезпечити виконання заходів, визначених судом, не вдалося. Бо селищній раді повідомили, що "Хрещатик" перереєстрований у Маріуполі. Днями селищна рада звернулася з двома запитаннями до Генпрокурора України Руслана Рябошапки: чому протягом 2013-2019 років органи ДПС в області приймали від цукрозаводу завідомо занижені податкові декларації на орендовану земельну ділянку й чому ГУ ДФС в області надало довідку про відсутність заборгованості у "Хрещатика" з платежів, контроль за справленням яких покладено на контролюючі органи.
Виходячи з вищенаведеного, Володимир Старко вимагає відкрити кримінальне провадження щодо посадових осіб ДФС в області та ОДА (колишній в.о. голови Михайло Павлюк), її департаментів та інспекцій за бездіяльність та допомогу власникам підприємства у знищенні ТзОВ "Цукровий комбінат "Хрещатик". Також голова просить Генпрокуратуру України зобов’язати Кіцманську місцеву прокуратуру виступити на стороні Кострижівської селищної ради та надати позов до суду про стягнення з Державної податкової служби України майже 3,8 мільйона гривень донарахованої орендної плати.
– Вже зрозуміло, що заводу нема, а кінцевими бенефеціарними власниками є невідомі люди з якоїсь фірми "Роги й копита", – продовжує Володимир Старко. – Та гроші нам вкрай потрібні, адже треба будувати нові очисні споруди – з цим ми вже визначилися. Також треба вичищати всю "хімію", якою засмічені ґрунти. Зрештою, територію слід прибрати й від будівельного сміття. Вийшло, що хтось заробив на металобрухті мільйони, а громада залишилася ні з чим. Якби Маркус Фішер, австрійський бізнесмен, який з допомогою чеської фірми "Шкода" у 1912 році побудував у нас цей завод, довідався, що сталося з його дітищем, то перевернувся б у могилі.
Протокол про нараду прийшов через ... рік
У квітні минулого року в Кострижівській ОТГ відбулося засідання робочої групи з вивчення діяльності місцевого цукрозаводу за участі членів групи на чолі із заступником голови ОДА Мирославом Заячуком, голови ОТГ Володимира Старка, депутатів, мешканців селища та представників "Хрещатика". Тодішній керівник цукрозаводу О. Ярошенко заявив, що розглядаються два варіанти розвитку підприємства: встановлення сонячних батарей або створення елеватора на базі одного з цехів. Його юрист відмітив, що товариство навіть готове інвестувати кошти в розвиток соціальної інфраструктури Кострижівської ОТГ.
А ось внесені до протоколу думки тих, хто працював на комбінаті. Так, депутат Петро Площанський зазначив, що на підприємстві слід утилізувати ртуть і мастила – має бути проект демонтажу обладнання, досліджено вплив на довкілля. Можна б розводити на місці заводу рибу, адже є котловани, а ще – створити туркомплекс, адже поруч Дністер.
Колишній головний механік цукрокомбінату Михайло Тригуб зазначав, що раніше підприємство було бюджетоутворюючим в районі. Також він наголосив на тому, що основні фонди частково зношені, а власники заводу хочуть порізати їх й поїхати.
Ольга Бартків, колишня головна технологиня комбінату у своєму виступі сказала, що раніше підприємство було передовим, а його продукція експортувалась в різні країни. Тож, мовляв, треба відновити цехи й виробляти цукор. Вимагала вона, аби утилізували хімічні реактиви – формальдегіди, ртуть та свинець.
Голова робочої групи Мирослав Заячук наголосив на тому, що "Хрещатик" просить дозволити вивезти застаріле обладнання. Що з цього всього вийшов пшик, ми вже тепер знаємо.
Та найцікавіше те, що протокол про це засідання надійшов до Кострижівської селищної ради лише минулого тижня. Тобто майже через рік. І то, можливо, тому, що нинішня влада краю після виступів громади знову взялася за з’ясування причин знищення останнього цукрозаводу Буковини.
Василь Гринюк
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
