Заслужений артист України, оперний тенор і рок-співак Володимир Фісюк готується до концерту "З Україною в серці" в Чернівецькій обласній філармонії імені Дмитра Гнатюка. Концерт відбудеться 13 березня.
Про творчість, рок, класику і підготовку до концерту "З Україною в серці" кореспондент molbuk.ua поспілкувався із Володимиром Фісюком у філармонії.
"Коли не заважають, тоді влаштовує все"
– Мріяли у дитинстві стати співаком, чи хотіли бути кимось іншим?
– Співаком – не знаю, але мріяв ще з дитинства займатися творчістю. Не знав, чи буду малювати, чи грати, чи співати. Це якщо говорити про перший-другий клас. А над співами я замислився років у 11-12, коли вперше взяв до рук гітару. А якщо ж говорити про класичний спів, то зрозумів, що мені це потрібно, десь у 18-20 років. Вже тоді я знав буду цим займатися.
– Як зараз розвивається філармонія? Чи все вас влаштовує?
– Коли не заважають – тоді влаштовує все. А коли починається усе це "біля музики, біля мистецтва" – то це вже не мистецтво, це чиїсь інтереси. А має бути спокій, тиша і власне бачення всього цього процесу. Коли починається ось ця вся мішура зі змінами, які буцімто на краще, – треба не говорити, а робити. Я ні в кого нічого не брав, нікому нічого не винен, і я маю власну думку, до якої завжди дослухаюся.
– Чи престижно зараз бути солістом філармонії?
– Спочатку бути солістом філармонії для мене було – "Вау"! А зараз же я просто роблю свою роботу, яку люблю. Для мене це престижно, бо завдяки цьому я можу доносити певні меседжі і водночас займатися улюбленою справою. Окрім мене є команда ентузіастів, які не думають про престиж – ми думаємо про те, що наша робота потрібна людям. А решта – повторюся – "біля музики".
– Коли отримали "заслуженого" – якою була реакція?
– Це для мене не було несподіванкою, бо документи готуються довго і тебе попереджають заздалегідь про це. Та спеціально нічого не випрошував. Для мене важливо вийти на сцену, а там вже зрозуміло "хто є хто". І взагалі, у Європі нікого не хвилює, заслужений ти чи народний, чи взагалі без відзнак. Що воно дає? 20% до зарплати. Але, коли я був маленьким, і мені казали, що приїздить хтось заслужений чи народний – я був вражений, та і батьки, виховуючи, наголошували, що це престижно. Можливо, у радянські часи це було престижно, та зараз – ні.
Фестиваль "Червона рута" нам не дав нічого
– Хто ви більше: рок-музикант чи оперний співак?
– Я люблю музику у будь-яких її проявах. Тому не можу визначити, чому надаю перевагу. Поки можу співати – співаю. Але класика була першою. Це той початок, який надає мені духовного збагачення. Завдяки класиці можу збагачувати і рок.
– Серед ваших здобутків як рок-музиканта є перемога на фестивалі "Червона рута" – 2019. Що вона дала вашому гурту "Гудіні"?
– Нічого! Але і сподівань особливих не було. На жаль, все, що відбувалося на тому фестивалі – суцільний негатив. Це було антиорганізаційно! Не можу сказати, що антимузично – бо люди з’їхалися зі всієї України. І не було жодної реклами! Якщо ви вже взялися за фестиваль такого ґатунку – відповідайте за власні дії! Ми свою місію, яку визначили напередодні, з горем наспіл виконали. Але мені шкода тих молодих, які покладали на цей фестиваль величезні надії.
– Окрім "Гудіні" ви є ще й вокалістом гурту Beer Gun.
– "Beer Gun" – це кавер-бенд, і ми зараз працюємо у закритому режимі. Коли є хороша корпоративна пропозиція – ми виступаємо, але концертною діяльністю не займаємося.
– Більшає розмов про необхідність перезавантаження культури в області. Що потрібно змінювати?
– Думаю, це повна маячня! Наш оркестр гастролює світами, ми ділимося досвідом, та ще ніхто не зателефонував до філармонії і не сказав, що ми займаємось не тим, чим потрібно. Враховуючи те, що це дотаційна установа з найменшими зарплатами. Перед тим, як щось казати, треба подивитися, що зробила сама філармонія. А філармонія – це, насамперед, культурно-естетичне і моральне виховання. Це є класика! А решта – попса, рок – це все "біля". Воно може бути в філармонії, але без цього можна обійтись. Бо якщо прибрати оркестр, камерний хор, класичну чи народну музику, то можна на цьому місці хіба що робити "клюб". Однозначно потрібно залучати менеджерів та інвесторів, аби збільшувати кількість глядачів. У людей, які грають в оркестрі, майже весь інструментарій куплений за їхні гроші. Хіба що литаври придбали за кошти філармонії. Я вже не кажу про те, скільки треба ночей не доспати, аби вивчити Стравінського. Не музиканти винні, а відсутність хороших менеджерів.
-"З Україною в серці" – яким буде цей концерт?
– "З Україною в серці" – це не лише гарна назва і банальна пропаганда української мови – ні! Насамперед це концерт вокальної музики, який відбувається під супровід фортепіано. Ідею концерту я виношував цілий рік, що потрібно організувати концерт вокальної академічної музики, бо з оркестром я зазвичай виконую зарубіжну класику. Але часто до мене зверталися друзі, які казали: "А коли вже буде українська музика?" Особливий концерт тим, що будуть виконані відомі класичні твори на слова Шевченка, але ми підібрали доволі цікаві аранжації, щоб слухач почув їх дещо по-новому. Також прозвучать твори Віктора Косенка, Анатолія Кос-Анатольського, обробки Майбороди, Степового. Не забули й про класного буковинського композитора Юрія Василенка, і про Володимира Івасюка.
З досьє "МБ"
Володимир Фісюк народився 3 червня 1988 р. у селищі Окниця (Молдова). Тенор, соліст Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка, вокаліст рок-гуртів "Гудіні" та Beer Gun, Заслужений артист України. У складі групи "Музична просвіта" з 2012 р. по 2017 р. роки здійснив понад 250 концертів як в Україні, так і за кордоном. Лауреат та дипломант багатьох фестивалів, серед яких: "Доля" (1992 р.) "Золоті трембіти"" (1993 р.) "Пісенний вернісаж" (1998 р.).
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
