Незабаром на Буковину прилетять перші перелітні птахи – граки і шпаки.
Через теплу зиму птахи повернуться раніше, розповів "МБ" завідувач відділу природи краєзнавчого музею Ігор СКІЛЬСЬКИЙ.
– Граки – перші вісники весни, – зауважив орнітолог. – Хоча ці птахи зимують на Буковині. Але це не місцеві популяції, а ті, що прилітають до нас із півночі. Натомість граки, які гніздяться в Україні, мігрують на зиму на південь. Повертаються до рідних країв наприкінці лютого – на початку березня і починають зводити гнізда. Шпаки також прилітають на початку березня. Хоча у природі немає нічого сталого. Дати, з якими пов’язують приліт конкретних птахів, – умовні. Усе залежить від погоди.
Незабаром на Буковину прилетять також білі лелеки. Вони долають з далекої Африки через пустелю Сахару десятки тисяч кілометрів.
"На переліт лелекам потрібно до десяти тижнів. Тому вони вилітають ще в січні, – розповів пан Ігор. – Їхня міграція залежить від погоди та кормів. У дорозі багато птахів гине. На це є кілька причин: вони стають здобиччю мисливців, розбиваються об високовольтні лінії електропередач, вдаряються у висотні будинки, радіо- і трансляційні вежі, стикаються з літаками.
За день лелеки долають по 300-400 кілометрів. Усього в нашій області гніздиться приблизно 800 лелечих пар. На Буковині вони перебуватимуть майже до кінця вересня. Ці птахи селяться зазвичай на рівнині, у передгір’ї, біля річок. Деякі пари гніздяться навіть у гірській місцевості, зокрема в Делятині та Горішньому Шепоті. Майже 80 відсотків лелек повертаються в ті місця, де з’явилися на світ. Тому їхні гнізда не можна знищувати. Першими прилітають самці: будують нові гнізда чи займають старі. За ними через два-три тижні з’являються самки".
– Знаю багато випадків, коли люди рятували поранених лелек й утримували їх вдома, – каже природознавець. – За народними переказами, це приносить щастя господарям. Лелеки здатні витримувати досить низькі температури, проте лише за наявності їжі, адже їм треба поповнювати запаси енергії. Зерна і хліба бузьки не їдять, найкраще годувати їх дрібною рибою – верховодками, коропами, карасями. Можна давати птахам також будь-яке сире м’ясо чи варені яйця.
У середині березня прилетять кулики та польові жайворонки, які зимують у Північній Африці або Індії. Ці птахи живуть переважно в полях і на луках, в’ють гнізда просто на землі. Тому в місті їх не можна побачити. Зозулі та ластівки прилетять після Благовіщення (сьомого квітня). А солов’їний спів можна буде почути у середині квітня. На Буковині солов’ї гніздяться здебільшого в долинах річок та лісових хащах.
У квітні прилітають також співочі дрозди.
Традиції
"На честь птахів влаштовували свято"
– У народному календарі українців було свято, присвячене птахам, – сорочини або жайворонки. Відзначали його 9 березня, – розповів етнограф Микола ШКРІБЛЯК. – Цього дня пекли обрядові коржики у вигляді різних пташок. Діти бігали з ними по селі, розмахуючи руками, ніби імітуючи пташиний політ, і просили птахів повертатися з вирію додому. А хлопці та дівчата водили хороводи, влаштовували різні ігри, співали веснянки. Були спеціальні пісні-звернення до гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок. Їх просили принести тепле літечко та гарний урожай.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
