1 Нд. Сиропусна. Прощена. Адамове вигнання. Сщмч. Мчч. Валента, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Іллі, Даниїла. Прп. Феодора, Мч. Мини. Початок Великого посту.

Святі 12 мучеників



Святі 12 мучеників - Памфіл пресвітер, Валент (Уалент) диякон, Павло, Порфирій, Селевкій, Феодул, Юліан, Самуїл, Ілля, Даниїл, Єремія, Ісая постраждали під час гоніння на християн, піднятого імператором Діоклетіаном в 308 - 309 роках в Кесарії Палестинській. Святий мученик Памфіл, уродженець міста Беріт (Бейрут), здобув освіту в Александрії, після чого був поставлений пресвітером в Кесарії. Він багато потрудився над звіренням і виправленням текстів Нового Завіту, пошкоджених переписувачами. Виправлені копії святий Памфіл переписував і розсилав охочим їх мати. Таким чином ним були навернено до Христа багато язичників. Його трудами і турботами в Кесарії була зібрана велика бібліотека духовних книг, що служила християнській освіті.



Блаженний Ієроним (IV - початок V ст.) Дуже шанував святого Памфіла і вважав себе щасливим, бо знайшов і зберігав у себе деякі його рукописи. Святому Памфілу в благовісті віри Христової діяльно допомагали святий Валент, диякон Елійської церкви, людина похилого віку, який прекрасно знав Священне Писання, і святий Павло, що горів вірою і любов'ю до Христа Спасителя. Всі троє були вкинені на 2 роки до в'язниці правителем Кесарії Палестинської Урбаном. До правління його наступника Фірміліана в Єгипті були засуджені та відправлені в Кілікію (Мала Азія) на золотоносні родовища 130 християн. Їх проводжали до місця вигнання п'ять юнаків-братів. На зворотному шляху до Єгипту вони були затримані в Кесарії і кинуті до в'язниці за сповідання Христа. Юнаків привели на суд до Фірміліана разом з ув'язненими раніше святими Памфілом, Валентом і Павлом. Назвавшись іменами старозавітних пророків - Іллі, Єремії, Ісаї, Самуїла і Даниїла, на питання про їх батьківщину юнаки відповідали, що вони громадяни Єрусалиму, розуміючи під цим небесний Єрусалим. Фірміліан нічого не знав про місто з такою назвою, так як на місці Єрусалиму, зруйнованого імператором Титом в 70 році, було побудоване імператором Адріаном (117 - 138) місто, зване в той час Елій-Адріан. Фірміліан довго мучив юнаків, намагаючись дізнатися місце розташування невідомого міста і схилити юнаків до віровідступництва, нічого не добившись, правитель віддав їх на усічення мечем разом з Памфілом, Валентом і Павлом.

Перш за все довелося постраждати слузі пресвітера Памфіла 18-річному юнакові Порфирію, лагідному і смиренному. Почувши про винесений смертний вирок мученикам, він просив дозволу у правителя поховати тіла засуджених після їх страти, за що був убитий і відданий для спалення на вогнищі.

Свідок цього мучеництва, благочестивий християнин Селевкій, колишній воїн, вітаючи подвиг страждальців, підійшов до Памфіла перед стратою і розповів йому про мученицьку кончину святого Порфирія. Він тут же був схоплений воїнами і, за велінням Фірміліана, усічений мечем разом із засудженими.

Один із слуг правителя, Феодул, людина похилого віку і таємний християнин, вітаючи мучеників, ведених на страту, поцілував їх і просив помолитися за нього. Він був приведений воїнами на допит до Фірміліана і за наказом останнього розіп'ятий на хресті.

Юнак Юліан, родом каппадокієць, підходячи до Кесарії, побачив тіла святих, кинуті без поховання на поживу звірям, Підійшовши до них, Юліан схилив коліна і поцілував тіла страждальців. Ті, що стояли осторонь воїни схопили його, повели до правителя, який засудив святого Юліана на спалення. Тіла всіх 12-ти мучеників перебували без поховання протягом 4-х днів. Ні звірі, ні птахи не торкнулися їх. Збентежені цією обставиною, язичники дозволили християнам взяти тіла мучеників і поховати їх.

Преподобний Феодор Мовчазний Києво-Печерський

Одним із подвижників Києво-Печерської обителі і небесних заступників міста Києва та й усієї Української землі є преподобний Феодор Мовчазний. Подвизавсь в Печерському монастирі преподобний у ХІІІ столітті.Преподобний Феодор іменується мовчазним, бо, крім багатьох інших подвигів, відрізнявся особливо мовчанням. Мовчання було для нього шляхом до повсякчасного богомислення, засобом до того, щоб розум його не розважався нічим земним, щоб його язик ні в чому не грішив. Таким житієм він догодив Господу і отримав від Нього дар чудотворення, який і тепер являє над тими, що приходять з вірою і поклоняються святим його мощам, які спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври.

Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram

Редактор: Наталія Шморгун

1-03-2020, 09:00

0 1 236