У Чернівцях в ансамблі вілл провів юнацькі роки австрійський письменник і актор Грегор фон Реццорі.

Після переїзду з Чернівців, його партнерками були відомі зірки.



"Невідома Буковина" продовжує розповідь про чернівецький ансамбль вілл (нинішні вулиця Фкдьковича та Аксенина).

Ще одна вулиця ансамблю вілл – Василя Аксенина. За Австрії вона носила ймення ерцгерцога Карла, у румунський період – авіатора Гаджеа, у радянський – Олександра Покришкіна та Михайла Фрунзе. Три будівлі на цій вулиці є архітектурними пам’ятками: № 3, 6, 31.

На початку парної сторони вулиці за австрійських часів знаходилися казарми імені ерцгерцога Євгенія, склади-магазини, канцелярія 41-го піхотного полку та 8-го полку уланів.

За радянських часів тут були військове училище та сержантська школа.

У будинку № 6 колись знаходилася крайова школа для незрячих та глухонімих. Її збудували у 1905-1907 роках – до 60-річного ювілею правління цісаря Франца Йосифа І.

Вілла під № 15 збудована на початку ХХ століття з елементами швейцарського стилю. Серед колишніх мешканців – викладач університету доктор Генріх Миколецький, інженер Лео Аксельрад.

На вулиці Суворова привертає увагу розкішний будинок під № 6, який є пам’яткою архітектури. До другої половини ХІХ століття приблизно на цьому місці стояла шибениця, де відбувалися публічні страти. Її позначено на плані міста 1866 року. Неподалік розташовувалися порохові склади.

Вулицю Кирила Стеценка проклали у 1920 роках на місці садових плантацій. Тут переважає дво- і триповерхова забудова. Пам’яткою архітектури є будівля під № 3.

Нинішня вулиця Олександра Щербанюка за австрійських часів називалася Польовою, бо тут простягалися луги та польові дороги. У будинку № 2 раніше знаходився міський притулок для літніх людей.

Збереглася вілла "Йозефіна" під № 57, яку на початку ХХ століття спорудив архітектор Юліус Госбайн. Хоча немає дерев’яної веранди, яку видно на старих світлинах. Архітектор назвав цю віллу на честь своєї дружини.

У триповерховій віллі № 55 використано стиль імператора Наполеона –французького неоренесансу ХІХ століття.

До автентичних будівель в стилі необринковяну належать будиночки № 32 і 34.


Відомі мешканці "Кварталу вілл"

*У віллі № 38 на вулиці Федьковича мешкав із родиною Карл Вольф, директор цісарсько-королівської гімназії. Він замінив на цій посаді свого батька Стефана Вольфа, який приїхав до Чернівців на прохання цісаря Франца Йосифа І. За часів його директорства гімназія стала зразковою у всій Австро-Угорщині.

*Колись вілла № 3 на вулиці Василя Аксенина була музичним салоном, де збиралася міська інтелігенція. Тут мешкала професорка музики Катерина Мандичевська. Вона походила з відомої на Буковині музичної родини. Її батько – священик і музикант Василь Мандичевський дав добру освіту своїм дітям. Катерина закінчила теологічний факультет Чернівецького університету. Викладала музику в жіночому ліцеї, давала приватні уроки, працювала диригентом хору, була перекладачкою та поетесою. На її слова брат Євсебій – композитор і доктор музикознавства, написав музику до низки пісень. Одна з австрійських газет назвала його "живою музичною енциклопедією". Ще за життя Євсебій Мандичевський став почесним громадянином Відня. Він часто приїжджав до сестри в Чернівці, де виконували його твори, зокрема кантату "У краю буків".

*У будинку № 31 з елементами українського модерну проживав поет і видавець Остап Луцький, який походив з відомого українського роду. Народився на Львівщині. Був студентом права Львівського університету, вивчав філософію у Празі, літературу – в Кракові. До Чернівців він приїхав на початку 1907 року на запрошення професора Степана Смаль-Стоцького, щоб очолити редакцію газети "Буковина". Багато років Луцького пов’язували особисті стосунки з Ольгою Кобилянською, яка була старшою від нього на 20 років. Збереглися листи, сповнені ніжності та захоплення, які він писав письменниці.

Листи Ольги Кобилянської вилучили в Луцького під час його арешту. Він загинув у радянських сибірських таборах.

*Вілла № 38 на вулиці Василя Аксенина відома тим, що тут провів свої юнацькі роки австрійський письменник, журналіст, актор Грегор фон Реццорі. Його батько обіймав у Чернівцях різні посади у Крайовій управі та Митрополії Буковини. Грегор студіював малярство, архітектуру, медицину у Віденському та Берлінському університетах. Знявся у 22 фільмах. Його партнерками були відомі акторки, зокрема Бріжіт Бардо. Автор 25 книг: "Смерть мого брата Авеля", "Східний експрес","Магрібінські історії" та інших.

Використано матеріали з книги "Czernowitz. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Ігор Мельник, Леся Щербанюк, Олег Любківський).

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram