Що таке санаторій «Брусниця», і чи вартує він $400 тис хабаря

Четвертого лютого прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вручив голові Чернівецької облради Івану Мунтяну повідомлення про підозру у вимаганні 400 тисяч доларів хабаря. За ці гроші Мунтян мав посприяти місцевому бізнесменові в отриманні оздоровчого комплексу "Брусниця" в оренду.

Кореспондентка "МБ" побувала в санаторії "Брусниця" та поспілкувалася з працівниками комплексу, щоби побачити і почути, за що ж просять такі гроші?



В очі відразу впадає величезна територія санаторію (понад вісім гектарів) і старенькі корпуси. Щоправда, є й збудовані невеликі будиночки, де проживають відвідувачі санаторію, але їх лише декілька, і вони не вміщують велику кількість людей.

Санаторій існує 50 років

Юрист санаторію Світлана Вишиван працює тут вже 20 років і каже, що досі чимало людей приїжджають сюди на лікування. Приїжджають не лише з Чернівців, а й з усієї України.

– Наш санаторій існує 50 років. Такої сірководневої води, як наша, брусницька, немає в Україні. Вона має великі лікувальні властивості. Ванни з цією водою можна приймати через день. Завдяки цій воді можна вилікувати артрит, артрози, остеохондрози, інші хвороби опорно-рухового апарату. Є у нас навіть підводна витяжка хребта. Люди стають, у прямому сенсі, на ноги після оздоровлення у нашому санаторії. Приїжджають до нас на лікування після аварій, переломів. Двадцять днів реабілітації вистачає для того, щоби людина залишила милиці і пересувалася вільно, – розповідає пані Світлана.

Жінка додає, що у багатьох людей вже у молодому віці є проблеми з хребтом – це і зміщення дисків, і грижа. Тому сюди приїжджають не лише літні, а й молоді, і навіть діти. Після лікування у санаторії навіть відмовляються від складних операцій.

На час нашого приїзду в санаторії відпочивали близько 70 осіб. Улітку ця кількість зростає втричі. Аби потрапити до санаторію, потрібно мати санаторно-курортну картку та направлення сімейного лікаря або терапевта.

З 2013 року почалися "чорні дні"

Через занедбаність санаторію та його хронічне недофінансування зі 105 працівників тут залишилися лише 30. Вони працюють на пів ставки, на чверть і навіть менше.

– Відколи нас перевели з комунального у статус підприємства, ми залишилися без фінансування з бюджету. Хоча й до 2013 року ми коштів не отримували, бо ж криза була, але все ж потрохи справлялися. А з 2013 року почалися "чорні дні" для нас. Ми штат вже не могли той утримати, бюджетних путівок не стало, і люди вже до нас приїжджали дуже рідко, – розповідає Світалана Вишиван.

Покращилася ситуація з появою нового корпусу. Його побудував місцевий підприємець Ярослав Швед.

Головний лікар Дмитро Бойко каже, що "ожив" саме санаторій після інвестицій Ярослава Шведа. Останній дав гроші і на електрику, і для ремонту свердловин, і на апартаменти для проживання відвідувачів.

Із появою нового корпусу покращилися й умови проживання і харчування. Адже стара їдальня теж не функціонує.

У старому корпусі ж немає сенсу робити ремонт, бо стан будівлі цього не дозволяє. Корпус навіть не пройшов перевірку пожежної служби. Аби провести протипожежні заходи, потрібно близько 300 тисяч гривень.

Спочатку оглядаємо новий корпус. Все зроблено за сучасними технологіями. Зручні номери з санвузлом і телевізором. У їдальні пахне смачно, адже саме час обіду. Усе чисто й охайно. У холі є навіть більярдні і столи для настільного тенісу.

У коридорі знайомимося з паном Володимиром Бурлакою, який відпочиває тут вже вдруге. Каже, що і лікуванням, і умовами проживання (у новому корпусі) задоволений. І що найголовніше, справді покращується стан здоров’я. Тому раз на рік буде сюди приїжджати.

– Лікарі рідко коли прописують санаторії, але лікування тут справді допомагає. Тут навіть із Америки люди були, ціла сім’я. Ми з ними говорили, і вони казали, що ніде за кордоном такої води немає, – каже пан Володимир.

Незадовільні умови праці та малі зарплати

Пані Світлана веде нас на екскурсію у старий спальний корпус, куди заборонено заселяти людей через аварійний стан будівлі. Потріскані стіни, стелі, старі іржаві ліжка, поламані стільці й дроти, які звисають зі стін.

Далі йдемо до корпусу, де відвідувачі проходять різні процедури, зокрема масаж. Тут ситуація не краща – стіни у великих тріщинах, фасад подертий.
Всередині страшенно спекотно, тому відвідувачі, які чекають своєї черги у коридорі, просять не зачиняти двері, бо немає чим дихати.

Спілкуємося з медиками. Є працівники з 20-річним і навіть з 40-річним стажем. І медики, і відвідувачі говорять про корисні властивості води, але ось умовами не надто задоволені ні перші, ні другі.

Медики кажуть, що поїхали би звідси за кордон працювати, але тут тримають кого – маленькі діти, кого – хворі батьки. Тому і працюють на чверть чи пів ставки.

Під час спілкування з працівниками санаторію зачіпаємо тему хабаря. Люди про хабар у розмірі 400 тисяч доларів чули, але намагаються зайве не казати. Та все ж кажуть, що такі гроші тут нема за що давати, адже будівлі радше знести треба, ніж ремонтувати. Залишається хіба лише земля та вода. От, ймовірно, і за неї пропонували хабар голові облради.

У Державному земельному кадастрі від 29 листопада 2019 року земля санаторію (більше семи гектарів) поділена на 32 ділянок. Вони передані на правах договору в користування для забудови.

Хто ці щасливчики, які отримали землю, – невідомо, як і невідомо те, що там будуть будувати. Надалі ми спробуємо це з’ясувати.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram