Святий мученик Трифон
Святий мученик Трифон народився в одній з областей Малої Азії - Фрігії, неподалік від міста Апамеї в селищі Кампсада.
З юних років Господь дарував йому силу вигнання бісів і зцілення різних хвороб. Одного разу жителі його рідного села були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив піти шкідливих комах, що винищували хлібні злаки й спустошували поля.
Особливо прославився святий Трифон вигнанням біса з дочки римського імператора Гордіана (238-244).Допомагаючи всім стражденним, він вимагав тільки однієї плати - віри в Ісус Христа, благодаттю Якого він зціляв їх.
Коли на царський престол вступив імператор Декій (249-251), жорстокий гонитель християн, епарху Килину було донесено, що святий Трифон сміливо проповідує віру в Христа й багатьох приводить до Водохрещення. Святий був схоплений і приведений на допит, під час якого він безбоязно висповідав свою віру. Його піддали жорстоким катуванням, били ціпками, терзали тіло залізними гаками, обпалювали рани вогнем, водили по місту, вбивши в ноги залізні цвяхи. Всі катування святий Трифон мужньо перетерпів, не видаючи ні єдиного стогону.Нарешті, він був засуджений на усікання мечем. Перед стратою святий мученик молився, дякуючи Богові, що укріпив його в стражданнях, і сподобав у Господа особливу благодать тим, хто буде призивати його ім'я на допомогу. Перш, ніж воїни занесли меч над головою святого мученика, він віддав душу свою в руки Божі. Ця подія відбулася в місті Никеї в 250 році.Святе тіло мученика християни оповили чистими пеленами й хотіли віддати похованню у місті Никеї, у якому він постраждав, але святий Трифон, у видінні, повелів перенести його тіло на свою батьківщину в селище Кампсаду. Це й було виконано.
Згодом мощі святого Трифона були перенесені в Константинополь, а потім у Рим.
В Українській Православній Церкві пам’ять святого мученика Трифона особливо вшановується ще з часів Древньої Русі.
Мученикові Трифонові особливо моляться про захист від злих духів, про вигнання нечистої сили, про захист від чародійства, про зцілення від фізичних та душевних недуг, за мир і злагоду у родині, у душевних скорботах, під час голоду.
Свята мучениця Перпетуя
Свята мучениця Перпетуя походила з роду патриціїв і жила в Карфагені. Таємно від свого батька, переконаного язичника, вона прийняла святе Хрещення, увірувавши в Спасителя, і сподобилася мученицької кончини разом зі своїм братом Сатиром, служницею Філіцітатой та юнаками Ревокатом, Саторнілом і Секундом, які також готувалися стати християнами. Незважаючи на вмовляння батька, що наполегливо взивав до її материнського почуття, рано овдовівши 22-річна свята Перпетуя подолала земну прихильність до улюбленого свого немовляти заради Життя Небесного. Перед стратою свята мала від Бога видіння, яке укрепило її душевні сили. Святий Секунд помер у в'язниці, а решта мучеників були віддані на поталу звірам. Однак звірі не торкнулися засуджених, і тоді всі вони були убиті мечем. Це сталося близько 203 року.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
