Їх члени дотримувалися кодексу честі, вчилися фехтувати, битися на дуелях, танцювати на балах, пити гектолітрами пиво.
До відкриття університету в Чернівцях четвертого жовтня 1875 року, буковинська молодь навчалася в університетах Відня, Львова, Граца, Мюнхена. Це було дуже дорого і не для всіх доступно. Буковинський сейм виділяв щорічно багато стипендій для студентів, які навчалися у Відні.
Коли у Чернівцях відкрили німецькомовний університет, сюди прибули професори та доценти австрійських університетів. Вони принесли з собою традицію створення студентських товариств, які називалися академічними корпораціями.
Обирали нові імена-псевдоніми
У жовтні 1875-го студенти зареєстрували корпорації "Austria" та "Академічну читальню". Студенти-румуни створили академічну корпорацію "Arboroasa". Студенти-українці – товариство "Союз". Через рік розпочало роботу товариство студентів-поляків "Ognisko". В 1877-му свою корпорацію "Arminia" презентували студенти-німці. Першу єврейську корпорацію "Hasmonea" створили у 1891 році.
Перед Першою світовою війною в Чернівецькому університеті діяло вже 25 студентських корпорацій п’яти національностей. Крім згаданих вище були ще українські "Запороже" та "Чорноморе", румунські – "Bukovina" та "Junimea", німецькі – "Frankonia" і "Teutonia". Крайові органи безпеки ліквідували у 1910 році студентське товариство "Карпати" як агента впливу російської експансії на Буковині.
Студентські корпорації дотримувалися власного кодексу поведінки та честі. Вони складалися з кандидатів, яких називали лисами, та дійсних членів – хлопів. Після закінчення навчання й отримання дипломів хлопи переходили у статус старійшин, фінансували корпорацію, сприяли влаштуванню на роботу та кар’єрному зростанню її членів.
При вступі до корпорації студенти обирали собі нові імена-псевдоніми, звертаючись так один до одного. Молодих кандидатів протягом двох семестрів навчали так звані старші лиси. Вони вчилися фехтувати, захищати свою честь на дуелі. У деякі товариства, де не билися, приймали дівчат.
Треба було зберегти прапор
Щоби створити корпорацію, необхідно було отримати дозвіл вченої ради університету та органів юстиції. Та головною була церемонія допуску від уже наявних корпорацій. Студенти повинні були пройтися строєм центральними вулицями і площами міста у своїх стрічках та кашкетах, з прапором, на якому вишиті герб, девіз і назва товариства. Якщо під час такої презентації члени інших корпорацій зривали, кидали додолу або викрадали прапор, то товариство не могло діяти. Якщо ж вдавалося вберегти прапор, то воно ставало повноправним. Тому несли прапор найсильніші студенти.
У корпораціях студенти навчалася танцювати на балах, влаштовувати вечірки, битися до крові, навіть трощити шибки у помешканні ректора. На спільних зібраннях у рестораціях випивали гектолітри пива, співали пісень, зокрема студентський гімн "Gaudeamus". На завершення від душі бажали всім: "Хай живе, зростає й процвітає!"
Студентські корпорації були активними учасниками національного пробудження на Буковині. Вони несли дух просвітництва і вільнодумства. Чимало членів студентських товариств воювали на фронтах Першої світової війни та у битвах за Українську державу.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
