Чернівецький виконавець пісень у стилі кантрі-фолк Саша Буль давно не виступав у рідному місті. Востаннє – ще у 2014 році. Та й загалом Чернівці, які, на його думку, в царині культури занепадають і які він жартома називає Когутвілем, музикант не балує виступами – частіше виступає за кордоном.
Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
"Когутвіль-когутвілем, але перед творчою паузою зіграти в рідному місці треба обов’язково, – каже Саша Буль. І додає: Не кажіть потім, що я не попереджав, і не запрошував на концерт!".
Відбудеться концерт сьомого лютого у Центрі культури "Вернісаж".
Про рідкісні концерти у Чернівцях
– Востаннє я грав у 2014 році у готелі "Черемош", де було таке приміщення "Авангард". Ніякого бойкоту Чернівцям я не оголошував, просто не було ні пропозицій притомних, а ні в мене бажання самому цим займатись. У нас люди полюбляють усе містифікувати і додумати, що це, мовляв, моя особиста образа на місто, або що це я зазнався, не хочу грати на Буковині, бо це для мене надто провінційно – ні! Я полюбляю пограти навіть у маленьких селах.
Чому називає Чернівці "Когутвілем"
– Це такий мій власний бренд. Я подумав, що оця метафора про Чернівці як маленький Париж є насправді необ’єктивною і не передає духу міста. І я подумав, що треба тоді вигадати якусь власну метафору. От і вигадав Когутвіль, бо, на мою думку, вона більше відповідає тому, на що схоже наше місто.
На що сьогодні схожі Чернівці
– На Когутвіль трохи схожі! (сміється – авт.) Доволі занедбане місто. Хто винен? Гадаю, що все дуже комплексно, і просто якщо шукати винного, то боюсь просто когось не згадати, а він образиться. Винні всі – від містян і до чиновників, і навіть частково до центральної влади, тому що у нас є така тенденція, що у Києві трохи "підзабивають" на міста на околицях.
Про розвиток культури в Чернівцях
– Можу компетентно заявляти, що все погано. У нас якось все вмерло. Музиканти здебільшого або грають у кавер-бендах, або по барах-пабах під пивко, або на весіллях. Авторської творчості дуже мало. Немає якихось там підпільних тусовок, субкультури зникли. Ніхто не робить так звані "сейшени", як це було, Немає попиту, і бажання робити. Мені здається що це не лише чернівецька тенденція, а всюди – так. Трохи змінився вектор інтересів, у людей – інтернет, Netflix трохи змінили наше життя. Треба з цим змиритись. Я не вступаю в суперечку з цим духом часу – щось мені подобається менше, щось більше, а від того, подобається воно мені, чи ні, ситуація не зміниться.
Про закордонні виступи
– Останній мій тур був в Ісландії, і після того у мене ще були два концерти в Україні. Це був період Хеловіну, і всі робили вечірки. Я грав у Сумах і в Києві, одразу по прильоту. І після того не грав концертів. Ще я грав раз перед дітваками – їздив у Карпати на West Camp, це такі мотиваційні табори для дітей. Не грав там, здебільшого розповідав дітям про життя за кордоном.
Про українську діаспору за кордоном
– Це хибна думка, що діаспора часто ходить на мої концерти – зовсім ні! У пріоритеті – не українці за кордоном, ми працюємо для місцевих. А по друге – ну, я ж для діаспори не зірка. Діаспора залюбки ходить на Іво Бобула, Павла Дворського чи Дзідзя – тих, кого вони бачать по телевізорах. А я для них не є аж таким авторитетом і артистом з телебачення. Тому, коли вони побачать якусь рекламу, що виступає Саша Буль з України, то вони подумають, що це за "хрін з гори", ніж: "О! треба піти і послухати". До речі, в Рейк’явіку, столиці Ісландії на моєму концерті було троє хлопців. Один з яких – з Чернівців. Я був такий здивований! Це був молодий хлопчина, який виїхав з України, коли ще був геть малим. Вертатися він не збирається.
Про те, що нині відбувається в Україні
– Я зарікся робити якісь оцінки, бо я не політичний і не соціальний експерт. Оцінити пісню я можу і маю на це право, а оцінювати те, що тут робиться? Ну, з чисто людського боку, звісно, це все втомлює. Ситуація динамічна і нестабільна – це єдине, що я відчуваю на собі.
Про бої за владу у Чернівцях
– Це мене смішить. Мені не треба стендап-шоу, ніяких телепроєктів, тому що все найцікавіше відбувається тут. Йде фейсбук-війна, і оце тикання пальцями один в одного – це, реально, смішно. Я шокований і не був готовий до того, що дорослі люди на певних посадах чимось таким будуть займатись. Я не маю ні часу, ні бажання тратити стільки часу на срачі у фейсбуці.
Про те, з чим виступить на концерті
– Нарешті я зіграю концерт "Best Of"! Тому що, якщо в тому ж Берліні чи Варшаві, чи Амстердамі я виступав по два чи три рази, то у Чернівцях у мене протягом цих п’яти років не було концертів, і у мене дійсно назбиралося і що розповісти, і що заграти. І сподіваюсь, що мене тепло приймуть.
Про новий альбом
– Він буде справжнім DiY – я це все пишу сам, з мінімальною кількістю техніки. Все буде дуже камерно, аскетично, Цього разу буде набагато більше україномовних пісень, ніж в минулому альбомі. Сподіваюсь, буде цікаво!
Довідка
Олександр Буліч, відоміший під сценічним ім'ям Саша Буль – співак та композитор, автор пісень у жанрі кантрі та інді-фолк. Народився 21 березня 1989 року у місті Житомир у сім'ї військового, але виріс у Чернівцях. Навчаючись у Чернівецькому національному університеті, Олександр почав писати пісні. Тоді ж і навчився грати на гітарі.
У 2016 Саша став автором саундтреків до документальної стрічки Dustards, що отримала декілька нагород на міжнародних кінофестивалях. У квітні 2017 року у Лодзі Буль влаштував музичний марафон, давши 24 концерти за добу. У січні 2019 року виступив з концертом у нідерландському шоу 2 Meter Sessions, ставши першим українським музикантом, якого запросили для участі у цій передачі.
У творчому доробку має три повноцінні альбоми, кілька кліпів і кілька синглів.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
