Святого апостола первомученика і архідиякона Стефана
Святий Стефан походив з євреїв, які жили за кордоном, тобто за межами Святої Землі. Такі євреї називалися елліністами, так, як у них відчувався вплив грецької культури, що домінувала в Римській імперії.
Після зішестя Святого Духа на апостолів Церква стала швидко зростати, і виникла необхідність піклуватися про сиріт, вдів і бідних взагалі про всіх тих, хто прийняв хрещення. Апостоли християнам запропонували виділити сім достойних мужів для опіки нужденних. Висвятивши цих сім чоловіків у диякони, що означає служителі, апостоли зробили їхніми своїми найближчими помічниками.
Серед дияконів виділявся своєю міцною вірою і даром слова молодий Стефан, званий архідияконом, тобто першим дияконом. Незабаром диякони, крім допомоги бідним, стали приймати найближчу участь у молитвах і богослужіннях. Стефан проповідував у Єрусалимі слово Боже, підкріплюючи істинність своїх слів знаменнями і чудесами.
Успіх його був дуже великий, і це розпалило проти нього ненависть ревнителів закону Мойсея - фарисеїв. Вони схопили його і потягли в синедріон - вища судилище в євреїв. Тут фарисеї представили неправдивих свідків, які говорили, ніби він у своїх проповідях ображає Бога і пророка Мойсея. У своє виправдання святий Стефан виклав перед синедріоном історію єврейського народу, показуючи на яскравих прикладах, як євреї завжди противилися Богові і вбивали посланих Їм пророків. Члени синедріону слухаючи його, все більше розгорялися гнівом.
У цей час Стефан побачив, як над ними розверзлося Небо, і він вигукнув: "Я бачу відкриті небеса і Сина Людського, Який стоїть з правої сторони від Бога". Почувши це, члени синедріону прийшли у велику лють. Вони кинулися на Стефана і вивели його за місто. Тут, як велів закон, свідки, які перші звинуватили Стефана, першими накинулися на нього. Падаючи під градом каменів, Стефан вигукнув: "Господи Ісусе! Не залічи їм цього гріха і прийми дух мій".
Так архідиякон Стефан став першим мучеником за Христа в 34 році після Різдва Христового. Після цього почалося в Єрусалимі переслідування християн, від якого вони змушені були тікати в різні частини Святої Землі і в сусідні країни. Так християнська віра стала поширюватися в різних частинах Римської імперії.
Преподобний Фео́дор Начертаний
Преподобний Феодор сповідник і брат його сповідник Феофан накреслив народилися в Єрусалимі від батьків-християн. Старшим був Феодор. Він з раннього дитинства уникав дитячих забав і любив відвідувати церковні служби. Разом з молодшим братом Феофаном (пам'ять 24 жовтня) він був відданий на навчання пресвітера в Лаврі святого Сави. Обидва брати прийняли чернецтво; святий Феодор був зведений в сан пресвітера.
Коли імператор-іконоборець Лев 5 Вірменин (813-820), вигнавши благочестивого царя Михайла I Рангаве (811-813), став протегувати иконоборческой єресі, патріарх Єрусалимський послав обох братів до Константинополя для захисту православ'я. Прибувши у візантійську столицю, святі сповідники сміливо виступали на захист іконопочитання. У словесному змаганні Лев 5 був осоромлений. Він наказав нещадно бити обох братів, а потім заслав їх в ув'язнення і строго заборонив допомагати їм в чому-небудь.
При наступних імператорів, Михайла II (820-829) і особливо при яром іконоборців Феофілі (829-842), обох братів повернули із заслання і знову вмовляли приєднатися до іконоборчої єресі, але вони все так само твердо і мужньо перетерпіли всі муки і знову були вигнані. Але трохи згодом їх викликали знову. На цей раз їх піддали жорстокому побиттю, і, нарешті, над ними було скоєно небачене катування. Розпеченими голками на їхні обличчя завдали нібито ганебні їх написи - 12 віршованих рядків, в яких про святих сповідників говорилося як про "судинах забобонного помилки". Звідси усталене за святими братами найменування накреслені. Перед тортурами святого Феодора міський єпарх просив один лише раз причаститися разом з іконоборцями, - за це їм обіцяли свободу. Але святий мученик відповів: "Це все одно, як би ви сказали:" Ми тільки відрубаємо тобі голову, а потім йди, куди хочеш ". Після тортури святих братів заточили в містечку Апамеї, де святий Феодор помер бл. 840 року. Святий Феофан дожив до закінчення іконоборчої єресі і помер в сані єпископа Нікейського. Преподобний Феофан був автором багатьох творів на захист Православ'я. Мощі преподобномученика Феодора були перенесені в Халкидон, де від них відбувалися зцілення.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
