Преподобномучениця Євгенії, Прота, Якинфа, Клавдії
Преподобномучениця Євгенія, римлянка, жила в Александрії, куди її батько, Филип, був призначений імператором Коммодом (180 - 192) намісником Єгипту. Євгенія здобула блискучу освіту, була чуйною та вродливою. Багато заможних юнаків намагались заполонити її серце, та одружуватись вона зовсім не бажала. Прочитавши Послання апостола Павла, вона цілковито перейнялась христианством і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота та Якинфа, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийшла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла святе Хрещення від єпископа Елія, котрому було відкрито про неї у видінні, і він благословив їй нести чернечий подвиг в монастирі в образі інока Євгенія.
Своїми подвигами свята Євгенія стяжала дар зцілення. Одного разу до неї за допомогою звернулась заможна молода вдовиця Меланія. Побачивши юного інока, ця жінка закохалась у нього, але почувши відмову, вона вирішила навести наклеп про спробу звалтування. Свята Євгенія постала перед судилищем правителя Єгипту, тобто перед своїм батьком, і була змушена виявити свою таємницю. Її рідні дуже зраділи, що знайшли ту, котру вже тривалий час оплакували. Назабаром і всі вони прийняли святе Хрещення. Але Филип, за донесенням язичників, був усунений з посади управителя. Александрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий управитель, побоюючись людського гніву, не став відкрито судити Филипа, а підіслав убивць. Під час усамітненої молитви єпископа йому було завдано ран, від яких він через три дні мученицьки помер. Овдовівши, Клавдія з донькою та слугами переїхала в свого помістя, що знаходилось поблизу Риму. Там Євгенія продовжувала чернече життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала готель та прислуговувала вдовицям. Незабаром імператор Галлієн (260 - 268) знову розпочав гоніння на християн, багато хто з них знайшли прихисток у святих Клавдії та Євгенії. Саме тоді осиротіла юна римлянка з царского роду, Василла, почувши про християн та про святу Євгенію, забажала зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія прислала своїх друзів та сподвижників, Прота та Якинфа, котрі просвітили Василлу, і вона прийняла святе Хрещення. Служниця Василли розповіла її нареченому Помпеєві, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператорові на християн, які проповідували безшлюбність. Схоплена Василла відмовилась одружуватись з Помпеєм, і через це її закололи мечем. Святих Прота та Якинфа приволокли до ідольского храму для принесення жертви, та ледь переступивши поріг, ідол упав і потрощився. Святі мученики Прот та Якинф були усічені мечем. Святу Євгенію теж силою привели до храму Діани, та лише вона переступила поріг храму, ціле капище разом з ідолом зруйнувалось. Святу мученицю кинулу в Тібр з каменем на шиї, але камінь відпав, і вона залишилась неушкодженою. Не зашкодив їй і вогонь. Тоді її кинули до ями, де вона перебувала на протязі 10 днів. Тут їй з'явився Сам Спаситель і сповістив, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли в 262 році наступило це світле свято, кат умертвив святу мученицю мечем. Згодом прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерті.
Преподобний Миколай чернець
Преподобний Миколай був воєнноначальником при візантійському царі Никифорі І ( 802-811 рр.). Він був посланий на війну з болгарами. Напередодні битви він був підданий спокусі від одної жінки, але мужньо виступив перед ним. В кровопролитній битві загинули всі соратники преподобного, а Миколай залишився живим. Йому було відкрито у видінні, що життя йому дароване за те, що він переміг спокусу. Після цього блаженний залишив світ, пішов до монастиря, прийняв схиму і став безперестанно молитися про воїнів, які загинули в битвах. Своїми великими подвигами він так догодив Господу, що був удостоєний дару прозорливості.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
