Невідома Буковина. Під час російської окупації пограбували всі годинникові магазини

В період другої російської окупації під час Першої світової війни Чернівці повністю відрізали від зовнішнього світу, козаки та солдати жадібно накинулися на майно чернівчан.

Журналіст Юліус Вебер згадував у своїй книзі "Російська окупація Чернівців", що ніч із 26 на 27 листопада 1914 року була жахливою.



Усе живе тікало з міста. Чоловіки й жінки, діти і старці тягли свої статки на спинах. Ця процесія нагадувала похоронну. Вулиці стали порожніми. Вітрини магазинів були наглухо затягнуті, вікна будинків зашторені. Міщани, які не встигли втекти, позакривалися у помешканнях. Ратуша була без адміністрації. Найвищим службовцем, який залишився на місці, був працівник канцелярії.

Конфіскували продукти і дрова

27 листопада о 16:00 в місті з’явилися перші російські військові підрозділи – без музики і помпезності. Прибув командувач. Його вітали військові на площі Ринок біля пам’ятника "Пієта". Козаки представили кінний парад. Формальна передача міста росіянам відбулася 28 листопада о 10:00.

"Коли ми прокинулися в суботу, 28 листопада, зору відкрилися сяючі отвори у стінах магазинів та будинків, у яких ґаздували вандали, – пише Юліус Вебер. –У місті не залишилося жодного годинникового магазину, чиї жалюзі не були би розтрощені і чиї цінності не були викрадені чи знищені".

Тимчасова міська адміністрація домовилася з російським полковником Сєхіним про створення громадської варти, члени якої носитимуть червоно-білі нарукавні пов’язки. Комендантом призначили козацького капітана Астахова. Запровадили петербурзький час, на ратуші вивісили російські прапори. Заборонили з’являтися на вулицях після 20:00.



Солдати грабували перехожих на вулиці, змушували їх знімати та віддавати свій одяг. Російський губернатор Євреїнов розпорядився конфіскувати у чернівчан усі товари, продукти харчування, запаси дров та вугілля.

На єврейську громаду наклали контрибуцію

П’ятого грудня до магістрату запросили 20 містян-євреїв. До зали зайшов російський губернатор. Він зірвав кашкета з голови, кинув на стіл:

"У мене є відомості, що євреї при відступі російських військ із Чернівців тріумфували, спалювали російські прапори, висміювали російські установи. Я маю відомості, що всі євреї є шпигунами, що вони перебувають на службі австрійської армії. Через єврейських шпигунів російські солдати були змушені п’ять тижнів страждати від суворого холоду та великої нужди. Російських солдатів обстрілювали з гармат і вимучували. За це я помщуся євреям, які тут живуть. Як штраф, я накладаю на єврейську громаду контрибуцію в розмірі 50 000 рублів і оголошую все майно єврейської релігійної громади та Єврейський національний дім конфіскованими".

Шістьох присутніх євреїв взяли у заручники, доки не зберуть контрибуцію. Губернатор розпорядився виставити військову варту перед Єврейським народним домом і Темплем. Бідним євреям припинили видавати у народних кухнях хліб та їжу. Серед єврейського населення запанували страх і розпач. Не знали, як зібрати таку велику суму. Кілька добросердних чернівчан, серед яких були столяр, слюсар, працівник броварні, звернулися до губернатора з проханням скасувати контрибуцію. Євреїнов відповів, що євреї повинні зректися свого австрійського патріотизму і стати добрими росіянами.

Зібрали 4000 крон, які хотіли вручити губернаторові. Він не прийняв грошей. Сказав: "Коли матимете всю суму повністю, тоді зможете ще раз прийти".
Коли знімали орла, люди плакали

Російський губернатор видав наказ негайно зняти всі австрійські плакати, емблеми та імперські символи. Замалювали чорно-жовті смуги на кіосках і поштових скриньках. Зняли двоголового австрійського орла з вежі ратуші. Дивлячись на це, багато людей плакали. Хотіли ще зняти великого цементного орла з будинку крайового уряду, але не змогли. Тоді закрили його великим білим покривалом. 21 грудня в будинку поштамту відкрили російську пошту і телеграф. Із плакатів міщани довідалися, що Буковина вже приєднана до Бессарабської губернії.

19 грудня росіяни святкували у Чернівцях "царський день". Населенню наказали здійснити ілюмінацію будинків і вивісити російські прапори. На ратуші підняли великий паперовий транспарант з ініціалами царя "Н ІІ". Зранку у кафедральному соборі відбулося Богослужіння, на яке запросили представників міста та духовенства. На площі нагородили російських військових за відвагу. Командувач військовим корпусом у Галичині генерал-лейтенант Вебель заявив, що Австрія та Німеччина вже знищені, а Буковина – відтепер на часи вічні залишається під російською владою.

Та вже 7 лютого росіяни почали відступати. Вранці 17 лютого на вулицях не було видно жодного російського солдата. Останні з них збігали вниз Вокзальною вулицею, щоби перебратися на той бік річки.

О першій годині дня у місті з’явився перший австрійський солдат – 20-річний фельдфебель Ганс Гайдук. Після обіду увійшов великий військовий підрозділ під командуванням угорського лейтенанта Мольнара, який став першим комендантом міста. Трохи пізніше зустрічали ще одного визволителя Чернівців та Буковини – майора Даніеля Паппа, який незабаром став підполковником. Чернівчани жартували: "Маємо свого Папу!".

Використано матеріали з книги Юліуса Вебера "Російська окупація Чернівців". (Переклад з німецької Сергія Осачука).

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram