Чернівецька школа №1 була першою цісарсько-королівською гімназією нашого міста.
Навчання в школі розпочалося 16 грудня 1808 року латинською мовою у приміщенні, яке винаймали. До першого класу зарахували 24 учнів, які мали закінчену початкову освіту. Не вистачало підручників, а журнали та зошити учителі виготовляли самі. Навчалися гімназисти з першого вересня по 15 липня, а для випускного класу канікули тривали до 15 жовтня.
У 1812/1813 навчальному році гімназія стала п’ятикласною. Тут уже було 73 учні. За відмінне навчання та зразкову поведінку 15 гімназистам надали стипендію по 66 флоринів, а через рік її збільшили до 100.
На базі гімназії відкрили філософський інститут, де навчання тривало два роки. Випускники могли продовжити навчатися на теологічному, правовому та інших факультетах австрійських вузів.
У 1814-му почали споруджувати окремий будинок для гімназії поблизу нинішньої Театральної площі. Через три роки гімназисти перебралися у новобудову. Під час приїзду до Чернівців гімназію відвідав цісар Франц І. Він заходив у класи, спілкувався з учнями, розпитував про навчання.
У 1822 році гімназія стала шестикласною. Тут навчалися діти різних віросповідань: 191 римо-католик, 80 православних, сім протестантів, двоє іудеїв. Ввели уроки української та румунської мови. Першим викладачем української мови в гімназії став відомий на Буковині церковно-культурний діяч Яків Воробкевич, який був референтом єпископа Євгена Гакмана. Гімназисти вивчали історії України, творчість Котляревського, Шевченка.
Кількість учнів постійно зростала. Якщо в 1849/1850 навчальному році налічувалося 476 гімназистів, то в 1903/1904 – вже 1167.
Через велику кількість учнів не вистачало приміщень. У 1891році гімназії подарували земельну ділянку , що прилягала до основної споруди. Добудували два флігелі, спортзалу, яку освятили 19 листопада 1894 року.
Газета "Буковина" так описувала цю подію: "Величаве торжество відбулося у залі Чернівецької гімназії. Серед гостей були присутні крайовий президент граф фон Гоес, генерал Марнегг, ректор університету Гандль, доктор Залозецький, архимадрит Репта, священик Костецький. Об 11 годині управитель школи Мор привітав усіх, подякував представникам крайової і міської влади та будівельникам за те, що замість старих, вузьких і майже запущених мурів тепер постав красний, величний новий будинок для потреб шкільної молоді".
Цісарсько-королівська гімназія діяла до розпаду Австро-Угорської імперії. Із її стін вийшла майже вся тодішня буковинська інтелігенція: священики, юристи, літератори, художники, урядовці, викладачі. У румунський період заклад спершу перейменували у німецьку гімназію, де викладали німецьку мову. А вже 30 грудня 1921 року він був реорганізований у румунський ліцей № 1 імені Арона Пумнула.
Із приходом радянської влади було створено школу № 1, яка діє до донині.
Цікаві факти
*Хоча у гімназії навчалися діти різних національностей та релігійних конфесій, тут панував дух злагоди, взаємоповаги та взаєморозуміння. Не було зафіксовано жодного випадку образи когось.
*Серед випускників гімназії були брати Воробкевичі – Сидір і Григорій, які успішно склали матуру (екзамен на атестат зрілості).
*У гімназії навчалися відомі буковинські художники Епамінонд Бучевський та Євген Максимович. Обидва брали участь у розписі фресок Резиденції митрополитів.
*Випускниками гімназії були композитор Євсебій Мандичевський, піаніст і директор Львівської консерваторії Кароль Мікулі, митрополит Буковини Володимир Репта, культурні діячі брати Гормузакі – Георгій, Євдоксій та Александр, хірурги Йоганн Мікулич фон Радецький та Володимир Залозецький.
*Учнем гімназії був румунський поет Міхай Емінеску, який навчався тут протягом 1860-1866 років. Він почав писати вірші ще гімназистом.
*Серед випускників гімназії були відомий письменник Карл Еміль Францоз, перший ректор університету Костянтин Томащук, історик Раймунд Фрідріх Кайдль.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
