За останнє десятиліття літня температура підвищилася в середньому на 0,5 градуса, а зимова – на 1,5 градуса.

За словами доцента кафедри гідрометеорології та водних ресурсів Чернівецького національного університету Андрія НИКОЛАЄВА, зміни клімату на Буковині розпочалися з 1989 року і тривають досі.

"За цей період середня річна температура повітря у Чернівцях підвищилася на 0,94-1,26 градуса. Внаслідок потепління почали зміщуватися часові границі кліматичних сезонів, зокрема весняного і літнього. Якщо середня річна температура повітря зростатиме надалі на 0,04 градуса, то критична межа у два градуси на території області може бути перевищена орієнтовно у 2029-2030 роках", – зауважив науковець.

"Глобальне потепління вплинуло і на клімат Буковини. Хоча у нас більш теплішим став зимовий період, ніж літній. Це стосується передусім початку весни, який змістився на місяць раніше. За останнє десятиліття літня температура підвищилася в середньому на 0,5 градуса, а зимова – на 1,5 градуса", – запевнила начальниця Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Тетяна НЕГАДАЙЛОВА.

Глобальне потепління, яке спостерігається останніми роками, супроводжуватиметься збільшенням кількості аномальних явищ, зокрема буревіїв, ураганів, смерчів, посух. Не стане винятком і Буковина.

"За час моєї роботи в навчально-науковій геофізичній обсерваторії ЧНУ найсильніший буревій у Чернівцях стався 12 років тому. Швидкість вітру сягала 18-20 метрів за секунду. Дерева виривало з корінням, зносило дахи будинків, обривало електричні дроти. Сильні вітри утворюються там, де контактують різні повітряні маси – теплі та холодні. Середня швидкість вітру в нас становить приблизно три-вісім метрів за секунду. Раніше, якщо було 12 метрів за секунду, це вважалося небезпечним явищем. Зараз, як бачимо, вітри набагато сильніші", – пригадав А. Ніколаєв.

Ще один ризик потепління – дефіцит водних ресурсів.

"Температура повітря підвищується, а кількість опадів – зменшується. Із 1925 року і донині Прут перебуває у маловодній фазі. Зараз спостерігаємо виснаження поверхневих вод, а це, в свою чергу, знижує запаси і підземних, які постачають якісну питну воду. Також поступово змінюватимуться межі природних зон, від чого постраждає сільське господарство. Тому я би радив поступово переходити на вирощування тих культур, які не потребують багато вологи і нормально переносять високі температури", –пояснив науковець.

З історії
Сніг лежав до Великодня

Як свідчать документи та спостереження науковців, колись на Буковині, зокрема й у Чернівцях, були холодні морозні зими.

Історик Раймунд Фрідріх Кайндль писав, що зима 1829-1830 років була дуже суворою. Санний шлях утримувався від половини листопада до кінця березня.

Мороз сягав 26 градусів протягом тривалого періоду. На Буковині тоді загинуло майже три чверті фруктових дерев.

Лютою була і зима 1844-1845 років. Сніг тоді лежав аж до Великодня, який святкували 23 березня.

Важкою видалася також зима 1865-1866 років. Газета "Буковина" писала про смертельні випадки від голоду та знесилення. Біднота змушена була харчуватися лише жолудями.

Шостого лютого 1870 року на Буковині зафіксували 28 градусів морозу, подекуди – 30 градусів. Через замерзання сталося багато смертей.

Колишній директор нав¬чально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ Віл Антонов на основі понад столітніх метеорологічних спостережень дійшов висновку, що найнижчі абсолютні мінімуми були у січні-лютому суворої зими 1940 року. Тоді в січні мінімальна температура повітря знизилася до 31,5 градуса морозу.