Понад століття тому в місті було чимало престижних готелів. У них проводили бали, виступали відомі музиканти, були навіть конюшні з кіньми.
Найбільше готелів розміщувалося на тодішній площі Ринок (зараз Центральна). Як пише Марія Никирса у книзі "Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ", там, де зараз художній музей, був готель "Russie", трішечки вбік від ратуші – "Weis". На початку вулиці Панської – "Бель В’ю", а на перехресті площі і вулиці Університетської – "Schwarzer Adler" ("Чорний орел").
У "Золотому леві" збиралася "Руська бесіда"
Про перебудову готелю "Чорний орел" 1862 року повідомляв "Недільний листок": "У вись здіймуться три поверхи, які репрезентуватимуть майбутню велич Чернівців…Власник готелю Шьоц подбає у майбутньому навіть про танцюристів і влаштує залу для проведення балів".
У "Чорному орлі" зупинялися знамениті гості та урядовці, що прибували до Чернівців. Так у листопаді 1868 року, як повідомляла газета "Czernowitzer Zeitung", в готелі проживали Михаїл граф Кочубей – поміщик з Одеси, Августіна Брессант – дружина рантьє з Парижа, Бікор Гріченко – поміщик з Одеси, Шмідт – купець з Відня, Емануель Матіас – імператорський штабс-капітан з міста Бєльци, барон фон Мустаца – землевласник із Садагури. Цей готель проіснував найдовше. У радянський період він був відомий як "Верховина". Зараз тут головний корпус ЧТЕІ КНТУ.
Ще один відомий готель "Бель В’ю" ("Чудовий вид") знаходився на розі нинішніх Центральної площі та вулиці Кобилянської, про що досі свідчить напис на фасаді. З балкона відкривався прекрасний вид на площу. Власником готелю був Герман Глаубарт. Про інтер’єр готелю та ресторану писала газета "Bukoviner Post": настінні картини ресторану написав архітектор Моргенштерн у співпраці з художником Євгеном Максимовичем.
Готель "Золотий лев" розташовувався на розі нинішніх вулиць Університетської та Поштової. На фасаді п’ятиповерхової будівлі досі видніється геральдичне зображення лева на щиті. Як розповіла директор муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк, тут щосуботи вечорами збиралися члени "Руської бесіди" на чашку кави та "гутірку". Зокрема приходили професори Степан і Роман Смаль-Стоцькі, Зенон Куделя з дружиною Ольгою, Василь Сімович, Мирон Кордуба, Остап Луцький, Богдан Лепкий, Ольга Кобилянська.
Ліст грав у "Молдавії"
Споруда готелю "Молдавія" знаходилася по сусідству з церквою Святої Параскеви. Першим його власником був Якоб фон Мікулі, батько музиканта Карла Мікулі.
Як свідчать документи та спогади сучасників, готель вважався центром культурно-мистецького життя міста та й всієї Буковини. Тут приймали угорського композитора, піаніста і диригента Ференца Ліста, який прибув до Чернівців 22 травня 1847 року. Він дав два концерти у великому залі "Молдавії".
Незважаючи на високу ціну квитків, всі місця були заповнені. Місцева преса писала: "…Юний бог музики розмовляє з дамами, розсипає жарти, експромти, – і несподівано, наче осяяний вищим натхненням, повертається до інструменту швидким поривом – легко й недбало – опускає руки на клавіші. І під його пальцями народжується блискучий каскад звуків… Усі – німують, а згодом зринає буря оплесків".
У готелі часто виступали відомі театральні трупи й актори.
Вигляд концертної зали досить детально змалював письменник Карл Еміль Францьоз, який навідувався сюди, будучи гімназистом. "Дві гілки сходів вели з коридору, де була розміщена каса, у зал, який був поділений на три частини. Середня слугувала для сидіння, прилягаюче приміщення – для студентів та стоячих місць, а мушлеподібне закінчення залу було припідняте і слугувало як сцена та було сполучене через двері з кімнатою, де перебували актори. Ложі були встановлені з трьох боків, кріпилися залізними брусами до даху і простягались коридором над дерев’яними сходами; до другого ряду лож вели дерев’яні спіральні сходи. Бічні сходи у флігелі вели до кімнати переодягання акторів та акторок", – писав він у творі "Der Pojaz".
У листопаді 1868 року, як писала газета "Czernowitzer Zeitung", в "Молдавії" проживали: Йоган Барніцький – страховий агент із Кишинева, Отто Доллар – будівельний підприємець із Брно, Йозеф Дігустинський – будівельний підприємець з Молдавії, граф Блюхер – землевласник із Прусії.
Цікаві факти
*Будівля нинішнього художнього музею була зведена в 1900-1901 роках на місці готелю "Russie". Поруч знаходився ще один готель "Weis", який спорудили у середині ХІХ століття. Спершу це був особняк губернатора Буковини (Landespräsident). Імператор Франц Йосиф зупинявся тут під час свого візиту до Чернівців 1855 року. Згодом будівлю використовували як готель. Зараз тут знаходиться Румунський народний дім.
*У будинку, що на розі вулиць Руської та Головної, був готель "Paris" (Париж). Він мав десять номерів, із них чотири – двомісні. Тут також були кав’ярня та дві конюшні на 30 коней. Власник Шапіро сплачував за оренду щомісяця 1000 корон. В роки Першої світової війни готель зайняли військові.
*На тодішній вулиці Ратушній,6 знаходився готель "Метрополь", пізніше переймонований на "Централь". Його першим власником був Ісаак Требич. Відтак заклад перейшов у власність фундації Гайнріха та Жозефіни Вагнерів.
У кав’ярні-ресторані готелю "Метрополь" відвідувачам пропонували найкраще обслуговування, прекрасні вина та лікери. Найбільшим досягненням там було електроосвітлення. Готель мав 17 номерів: 9 –односпальних і 8 – двоспальних, велику залу для ресторану та конюшню на 8 коней.
*Площу Філармонії прикрашає імпозантна будівля колишнього готелю "Брістоль". Його відкрили 31липня 1906 року. В готелі було 57 кімнат і три ліфти. Тут селилися заможні відвідувачі нашого міста. У 1940 році приміщення націоналізували, оцінивши його в чотири мільйони лей. Зараз тут проживають студенти-медики.
*Нинішній готель "Київ" спорудили в 1830-1840 роках. Спершу він називався "Kronprinz", після ремонту 1902-1903 років – "Metropol", після перебудови 1926 року – "Palace".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
