Невідома Буковина: на честь кого в Чернівцях називали вулиці

У Чернівцях у давнину вулицям давали імена дружин цісаря. Також їх називали на честь королів Румунії та найбагатших землевласників. Часом найменували будівлями, які тут знаходилися, напрямками рухів.

Про це йдеться у книзі Марії Никирси "Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ", пише molbuk.ua



*Вулиця Українська свою нинішню назву отримала 24 серпня 1944 року. До того вона складалася з двох вулиць – Мірчі Воде та Янку Зотта. У 1949-му до неї приєднали ще вулицю Короленка, яка до 1940 носила ім’я художника Бучевського, а ще раніше – відомого архітектора Антона Фіали.

*Вулиця Заньковецької теж складається з двох колишніх вулиць. Перша до 1918 року називалася Кароліни (на честь другої дружини цісаря Франца І), до 1940 – Аврам Янку. Друга – від площі Рудольфа вниз до Головної вулиці – називалася в австрійські та румунські часи Гормузакі.

1944 року ці вулиці з’єднали в одну і назвали на честь провідної актриси українського театру Марії Заньковецької.

*Вулиця Горького до 1918 року мала назву Стефанії, а до 1940-го – Міхая Емінеску. 24 серпня 1944 року вулицю перейменували на Максима Горького.

*Вулиця Університетська наприкінці XVIII століття мала назву Єпископської (Bischofgasse). Вона починалася від площі Ринок (Центральна) і вела до збудованої у 1782-1783 роках єпископської резиденції. Після спорудження резиденції митрополитів Буковини, цісарсько-королівського університету та єврейського Темплю вулицю поділили на три частини і кожна з них отримала назву за розміщеними на ній будівлями. У 1993 році всі три вулиці отримали одну назву – Університетська.

*Вулиця Коцюбинського до 1918 року мала назву Репти, до 1940 –митрополита Володимира. Нинішню отримала у 1944-му.

*Вулиця Лесі Українки до 1918 року мала назву Альта (Altgasse), до 1940 – Куза Воде (Cuza Voda). 24 серпня 1944 року її перейменували на честь письменниці Лесі Українки.

*Вулиця Кобилянської свою колишню назву Панська зберегла до 1918 року. Дослідник Раймунд Фрідріх Кайндль пише, що спершу вона називалася Молодіївською, оскільки тут пролягала дорога на село Молодію. Найменування "Панська" згадується 1793 року. На старих картах міста на початку XIX століття зазначено Верхня (Горішня) Панська та Нижня (Долішня) Панська. Румуни перейменували її на честь одного з найбагатших землевласників Буковини Янку Флондора. Від 21 вересня 1940 року вулиці присудили ім’я Ольги Кобилянської.

*Вулиця Франка до 1918 року називалася Лілійною (Liliengasse), до 1940 – Костянтина Бранковяну. Нинішню назву отримала 24 серпня 1944 року.

*Вулиця Сагайдачного складається з двох вулиць. Перша називалась Нижня Єврейська, до 1918 року – Фонтанна, до 1940 – Іона Крянге. Друга – до 1918 року мала назву Кушнірська, згодом Мораріу, до 1940 – Авереску. За радянської влади ці дві вулиці об’єднали в одну. Вона називалася Сталінградською, згодом – Волгоградською. Ім’ям Петра Сагайдачного їй присвоїли 1991 року.

*Вулиця Героїв Майдану до 1918 року мала назву Великокучурівська. Вона починалася на площі Ринок (Центральна) і вела повз площу Австрії (Соборна) в південному напрямку до села Великий Кучурів. За часів панування на Буковині Румунії назву вулиці не змінювали. Лише з приходом радянської влади – 24 серпня 1944-го – її перейменували на Червоноармійську. А 6 березня 2014 року назвали на честь Героїв Майдану.

*Вулиця Федьковича до 1918 року була Садовою (Gartengasse). Вона простягалася від Ботанічного саду ЧНУ до тодішньої площі Фердинанда (зараз забудована) та вулиці О. Петріно (Шевченка). До 1940 року вулиця називалась на честь короля Румунії Кароля – Реджеле Кароль.

Ім’я письменника Юрія Федьковича отримала 18 серпня 1944 року.

*Вулиця Шевченка складається з колишніх двох вулиць. Перша вела від Головної до Руської і називалася Новий Світ. Друга простягалася від Семигородської (нині Головна) до Великокучурівської (Героїв Майдану) і мала назву Шпитальна, оскільки тут розташовувалася споруда бюргерського шпиталю. З кінця 1918 року і до середини 1940-го перша частина вулиці отримала назву Марашешть, 1944 року її перейменували на Шевченка. Друга частина вулиці за часів панування Румунії називалася на честь відомого чернівецького бургомістра Антона Кохановського. З приходом радянської влади її перейменували на вулицю Енгельса. Однак згодом, 1949 року, її об’єднали з вулицею Шевченка.

*Вулиця Буковинська в середині ХІХ століття мала назву Єгерська, згодом – В. Воляна. Після 1918 року її перейменували на Петру Рареш

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram