Ап. Пилипа. Свт. Григорія Палами. Пущення.
Апостол Пилип
Святий апостол Пилип, уродженець міста Віфсаїди, був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи сенс старозавітних пророцтв, чекав приходу Месії. По заклику Спасителя, він пішов за Ним. Про апостола Пилипа кілька разів говориться у Святому Євангелії.
Після Вознесіння Христа Пилип успішно проповідує в столиці Самарії, а потім - хрестить ефіопського євнуха по дорозі в Газу. Далі святий з'являється в Азоті і відвідує Кесарію. Пилип проповідував Євангеліє в Скіфії і Фрігії.
За проповідницьку діяльність він був страчений, а саме - розіп'ятий головою вниз у 80 році під час правління римського імператора Доміціана в місті Гієраполі Фригійському, у Малій Азії.
Пам'ять апостола Пилипа Католицька церква відзначає 3 травня, Руська православна церква - 27 листопада. У цей день починається заговини на Різдвяний піст, тому він також називається Пилипівкою.
Святитель Григорій Палама
Майбутній святитель народився в 1296 році в Константинополі, у сім'ї сенатора Костянтина за часів імператора Андроніка II.
Юнак отримав хорошу освіту, живучи, фактично, при дворі. Одним з його вчителів був Феодор Метохіт, відомий придворний вчений. Вважається, що талант до філософії Григорій Палама показав ще в юності, прочитавши в сімнадцятирічному віці лекцію про логіку Арістотеля перед імператором. У двадцять років він покинув палац і пішов на Афон, де жив і працював під керівництвом препоподобных Никодима і Никіфора.
У 1325 році він був змушений тікати від турецьких нападів. У Фессалоніках Григорій прийняв священицький сан і заснував неподалік від Верії, чернечу громаду, де, поряд із загальними службами, практикувалася безперервна, тобто невпинна молитва.
В 1331 році він повертається на Афон до обителі святого Сави. Однак його усамітнення було перервано знаменитими суперечками з Варлаамом Калабрійцем, Григорієм Акиндіном і Никіфором Григорою. Полеміка відбувалася на тлі громадянської війни між Іоанном Кантакузином та Іоанном Палеологом. Після воцаріння Кантакузина Григорія Паламу незабаром обирають архієпископом Солуня. Хоча його архиєпископство було затьмарене і збуреннями прихильників Палеологів, і недовгим турецьким полоном, його дуже поважали городяни.
Відомо, що за його молитвами відбувалися чудеса. У 1357 або ж 1359 році, він помер у віці 63 років від хвороби. Його прославлення було звершено в 1368 році, менш ніж через десять років після смерті.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
