Невідома Буковина: як сувора зима вигнала вовка до околиць Чернівців

Понад сто років тому чернівецькі науковці з допомогою відповідних приладів проводили метеорологічні спостереження за погодою, а результати публікували щоденно у місцевій пресі.

У 1870 році, згідно з крайовим указом, ухвалили рішення про створення у місті метеорологічної обсерваторії і розташування її у приміщенні православної вищої реальної школи. На її будівництво виділили 800 гульденів. Зараз у цій будівлі знаходиться школа №2. На даху зберігся купол від колишньої обсерваторії.



У 1907 році метеорологічні спостереження проводили в університеті. У лютому 1909-го розпочали роботи по створенню університетської метеостанції. Як пише дослідниця Тетяна Сергеєва, спостерігали за температурою та вологістю повітря, атмосферним тиском, опадами, хмарністю, вітром і навіть за тривалістю сонячного сяйва. Всю інформацію надсилали до Центральної метеостанції у Відні.

Метеорологічні прогнози публікували у газеті "Сzernowitzer Zeitung" від 16 січня 1907 року до вересня 1914-го. Вони були такими: "мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури", "хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман", "серпанок, гроза, південно-західний помірний вітер". В Австрійській імперії всі поштамти у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні й були зобов’язані донести їх до жителів монархії вісьмома мовами.

Дослідник історії Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль згадує про дуже сувору зиму 1829-1830 років. Тоді санний шлях утримувався з половини листопада до кінця березня, і мороз сягав 26 градусів протягом тривалого періоду. В Коломиї навіть замерзла ртуть у барометрах і термометрах, що буває за температури нижче 32 градусів.

На Буковині загинули майже три чверті фруктових дерев. А зима 1844-1845 років була настільки лютою, що санний шлях зберігся аж до самої Пасхи (23 березня).

Як писала газета "Буковина", взимку 1865-1866 років від холоду, голоду та знесилення померло багато людей. Біднота харчувалася лише жолудями.

Шостого лютого 1870 року була зафіксована найнижча у Чернівцях температура – 28-30 градусів морозу. Як пише Кайдль, сталося багато смертей через замерзання. Було порушено роботу залізниці.

Сувора зима вигнала навіть вовка до околиць міста, якого прогнали жителі Винної гори. Першого лютого близько восьмої години вечора чернівчани спостерігали Північне сяйво. Коли нарешті 12 лютого мороз спав до 10 градусів, це подіяло на людей, як писала місцева газета, "як діє на нас травнева погода".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram