Мчч. Віктора, Вікентія, Стефана.
Святий мученик Віктор та мучениця Стефанида
Святий мученик Віктор був воїном під час царювання імператора Марка Аврелія Філософа ( 161 – 180 рр). Коли імператор почав гоніння на християн, Віктор відмовився принести жертву ідолам. Таке обов’язкове жертвоприношення було перевіркою відданості воїна богам, імператору та вітчизні. Святого віддано було на муки, але він пройшов всі катування неушкодженим. Силою молитви він переміг чаклуна, котрий з того часу відмовився від волхвування і став християнином. За молитвою святого прозріли осліплі несподівано воїни. Бачачи чудеса явлені Господом через святого Віктора, молода благочестива дружина одного з мучителів, Стефанида, відкрито прославила Христа, за що була віддана на люту кару: її прив’язали до двох зігнутих пальм, які розпрямившись розірвали святу мученицю. Святому мученику Віктору відрубали голову. Мученики постраждали в Дамаску у ІІ столітті, де й були поховані їхні чесні останки.
Святий мученик Вікентій
Святий мученик Вікентій з дитинства був учеником мудрого пастиря, єпископа міста Августополя (зараз Сарагосса Іспанія), блаженного Валерія. Коли настав час повноліття, побожний, освічений і красномовний Вікентій був рукоположений єпископом Валерієм вм диякони. Так як сам єпископ був гугнявим, то благословив проповідувати Слово Боже і в храмі, і серед народу своєму диякону, прекрасному оратору. За наказом Діоклетіана ( 284 – 305 рр.), в Іспанію в місто Валенсію, прибув правитель правитель Даціан з повноваженнями розшукувати і страчувати християн. Правителю донесли про мудрого єпископа і його диякона-проповідника. Скованих старця і його ученика воїни-вершники поволокли за собою з Августополя до Валенсії і побитих, змучених кинули в темницю, де не давали їм ні води, ні їжі. Першим почали допитувати єпископа. Старець говорив тихо, гугняво, здавалось, невпевнено. Тоді наперед вийшов святий Вікентій. Найпрекраснішу проповідь виголосив у своєму житті перед суддями і народом, який зібрався, сповідуючи і прославляючи Бога, в Тройці славимого, - Отця і Сина і Святого Духа. Відправивши єпископа назад в темницю, гонитель наказав мучити святого диякона. Багато знущань пройшов мученик: його, розп’ятого на хресті, били, і палили розпеченими прутами. Коли він зірвався з хреста, то сам з радістю зійшов на нього, прохаючи палачів знову пригвоздити його, щоб відчути хресні муки Спасителя. Після катувань мученика кинули до темниці, і варта вночі зі здивуванням чула, як він співав псалми, бачила в темниці незене світлосяйне світло. Наранок святого мученика віддали на спалення. Це сталося в 304 році.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
