Бізнесмен Орест Фірманюк, якого в інтернеті називають "одним з найбільших контрабандистів за останні 10 років", заперечив інформацію озвучену главою Держмитслужби Максимом Нефьодовим щодо контрабандистів на Одеській митниці.
Про це він сказав у інтерв’ю виданню УНН.
Зокрема, на запитання журналістів, чи справді Фірманюк стверджує, що люди на прізвища Альперін, Амінєв, Шерман, яких називав раніше Нефьодов, не є контрабандистами, бізнесмен дав відповідь:
"Дивіться. Ці люди, яких Ви назвали, не є класичними контрабандистами. Я вже пояснював. Те, що в нас називають контрабандою, — це оптимізація оподаткування. Простою мовою: уникнення сплати. Або суттєве зменшення. Всі ці згадані люди дійсно дотичні до тих чи інших процесів оптимізації оподаткування при імпорті. Але у рейтингу оптимізаторів, яких для зручності називають контрабандистами, вони в третьому десятку на третій поличці".
Водночас, на запитання "а хто тоді на першій та другій?", Фірманюк відповів:
"Ви здивуєтесь, але це не імпортери товарів, а експортери. І головні - це аграрні монстри, такі як Кернел, Нібулон, Cargill, Bunge і далі за списком. Україна — аграрна держава, але через корупцію агропромислові підприємства занижують в рази показники урожайності, щоб не платити податок на прибуток. Зерно, горох, нут, соняшник скуповують за кеш в аграріїв, підкладають під них якісь документи, за цими фіктивними документами зерно експортують, а ці фіктивні фірми закривають. 60-65% сільгосппродукції, яка йде на експорт, без документів — не сплачено ні копійки податків. Бо фірми одразу закривають, а гроші в кеші. Все. А об’єми такого експорту такі, що складно уявити. І все - під прикриттям тих самих структур, що прикривають імпортні схеми. Митниця, СБУ, податкова".
"Саме аграрні експортери — головні “контрабандисти”, і дивно, що Нефьодов про це не говорить. Може, не знає, тоді це - некомпетентність. А може, боїться називати. Тоді його реформу можна вважати завершеною. Звісно, йому зручно назвати прізвища зі ЗМІ. Щось же він має казати. Але ті, хто “в темі”, чудово розуміють такий його ляп", – продовжив Фірманюк.
Водночас бізнесмен пояснив, хто такі "другі на поличці".
"Другі — це найбільші в країні торговельні мережі, які продають імпортні товари. І не важливо, чим вони торгують. Електронікою — як Цитрус або АЛЛО, продуктами — як Сільпо або Новус, чи будівельними матеріалами — як Епіцентр. Вони самі - і замовники імпортного товару, і логісти, і реалізатори. У них - замкнута система, в якій оптимізація оподаткування йде на кожному етапі. Від заниження вартості в інвойсах під час розмитнення, коли товар за 100 гривень декларують як товар за 20 грн і сплачують податків у 5 разів менше, і до реалізації, яка йде, наприклад, через штучні ФОПи, щоб не платити податки. От скажіть, хтось може перевірити, за якою вартістю Епіцентр насправді купує в Китаї радіатори? Ніхто не може перевірити. А скільки їх купив насправді, а скільки ввезено повз митницю? Неможливо дізнатися. У них сотні складів, тисячі фірм в офшорах для того, щоб “ламати” інвойси. Так само неможливо встановити сплату ними податків з продажів та прибутків", – каже бізнесмен.
За його словами, вже після цих “контрабандистів” йдуть локальні, як правило, "прикордонні" ОЗГ.
"...які облаштували собі вікно на тому чи іншому кордоні і під замовлення доставляють той чи інший вантаж, теж маніпулюючи вартістю, вагою, кодами. Це такі ОЗГ на місцевому рівні, в основному, де місцевий якийсь кримінальний барон зміг в структуру митниці поставити своїх людей або поставити своїх людей на певні посади, і кожен регіон має якогось такого міні митного барона, який контролює частину української території", – сказав Орест Фірманюк, додавши: "Це Чернівці, Закарпаття, Львів, Волинь, Одеса".
Разом з тим, бізнесмен розповів про "четвертий ярус контрабанди":
"Це, в основному, білі компанії, яких змушують під тиском йти на митницю або до “місцевих баронів” і щось просити та вирішувати питання. Цим займаються, по-перше, логістичні компанії, які надають послугу “технічного” імпортера для малого бізнесу. Того бізнесу, який покриває країну своїми товарами через ринки: “7 кілометр”, Хмельницький, “Калинка”, – повідомив він.
"По-друге, це ті компанії та малі бізнеси, які самотужки намагаються щось ввезти в країну та натикаються на реалії митниці та тиск СБУ. Митним кодексом їх заганяють в хабарі, бо гроші на це десь треба брати, і вони йдуть в схему мінімізації. Це дуже великий прошарок, до речі. Жодна компанія, яка завозить вантаж в Україну, не хоче добровільно порушувати закон", – додав Орест Фірманюк.
Бізнесмен додав, що він знаходиться на "четвертому" рівні, "як і більшість підприємств України".
"Але нас, логістів, чомусь, всі вважають головною проблемою. Але це, я так розумію, для Нефьодова зручно, коли ведеш міфічну боротьбу. Треба ж когось ганяти. Не Епіцентр з Нібулоном, врешті-решт. Вони йому, як кажуть, “не по зубах”. Тому він і хапає інформацію зі зливних бачків. Хоча це не рівень голови митниці. Він має розуміти структуру і суть таких процесів", – повідомив Фірманюк.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
