Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

18 листопада, понеділок
Мчч. Галактіона та Єпистимії.

Святі мученики Галактіон і Єпистимія



galaktionБагате і знатне подружжя Клітофон і Левкипія, що жили в місті Емесі Фінікійському, довгий час було безплідним. Багато золота віддало подружжя язичницьким жерцям, але вони не допомогли нічим.

Містом Емес в ІІІ ст. керував поставлений римськими кесарями сирієць Секунд. Він був безжалісний і ревний гонитель християн і для залякування їх звелів на площах міст виставити засоби катувань. Але незважаючи на це безліч християн безстрашно йшли на муки, бажаючи всім серцем постраждати за Христа.
Один старий чоловік на ім’я Онуфрій, що ховав під рубищем убогог своє чернече і пресвітерське достоїнство, ходив по Емесу з дому в дім, просячи милостиню. Скрізь, де він бачив можливість відвернути людей від ідольської омани, він використовував її і проповідував про Христа.



Одного разу він прийшов в багатий дім Левкипії . приймаючи від неї милостиню інок відчув, що жінка в печалі. Вона розповіла старцю про своє горе. Утішаючи її, Онуфрій розповів жінці про Єдиного Істинного Бога, про Його всемогутність і милість, про те, що Він завжди подає все те що просять у Нього звертаючись з вірою. Надія наповнила душу Левкипії. Вона увірувала і прийняла святе Хрещення. Незабаром після цього їй було відкрито, що вона народить сина, який стане істинним послідовником Христа. Спочатку Левкипія приховувала від чоловіка свою радість, але коли младенець народився, вона відкрила чоловіку свою таємницю і переконала його охреститись.

Младенця назвали Галактіоном. Батьки виховали його в християнській вірі і дали йому прекрасну освіту. Він міг зробити блискучу кар’єру, але Галактіон прагнув до святого, непорочного життя.

Коли Йому виповнилось 24 роки, батько вирішив одружити Галактіона і знайшов гарну знатну дівчину, на ім’я Єпистимія. Син не противився волі батька, однак, за Промислом Божим, весілля було на деякий час відкладене. Часто відвідуючи свою наречену Галактіон поступово відкрив їй свою віру, навернув її до Христа і сам таємно хрестив її. Разхом з Єпистимією охрестився і один з її рабів – Євтолмій. Новонавернені за прикладом Галактіона вирішили присвятити себе чернечому життю. Покинувши місто, вони переховувались на горі Публіон., де було два таємних монастиря – чоловічій та жіночий. Декілька років іноки подвизались в трудах, пості і молитвах. Одного разу Єпистимії було у сні видіння: вона і Галактіон стоять в дивному палаці перед Світлим Цареем, і Цар подає їм золоті вінці. Це була звістка про їх скору мученицьку кончину.

Язичникам стало відомо про існування монастирів. Був посланий загін, щоб схопити ченців. Однак ченці і черниці встигли сховатися в горах. Тільки Галактіон не захотів утікати і залишився в келії, читаючи Священне Писання. Коли Єпистимія побачила, що воїни ведуть зв’язаного Галактіона, вона стала благати ігуменю відпустити її, тому що бажала прийняти муки разом з своїм обручником і учителем. Ігуменя зі сльозами благословила Єпистимію на подвиг.
Святі перенесли страшні катування і муки. За наказом судді їх четвертували.
Євтолмій, колишній раб Єпистимії, брат її в Христі і сподвижник в чернецтві, таємно поховав святих мучеників. Він же і написав їхнє житіє.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram