Мчч. Афонія, Пигасія, Акендина. Прп. Маркіана.
Мученики Акиндин, Пигасій, Афоній
Акиндин, Пигасій, Анемподист, придворні перського царя Сапора ІІ ( 310-381 рр.), були таємними християнами. Коли цар підняв гоніння на християн, заздрісники донесли йому на них. Викликані до царя на суд святі мученики мужньо сповідали свою віру в Святу Тройцю. Цар наказав бити їх батогами. Два рази змінювались втомлені кати, але святі мученики не подали ні крику ані голосу. Навіть цар не витримав напруги і втратив свідомість. Всі вважали його мертвим, але святі почали взивати до Бога і цар опритомнів. Отямившись Сапор звинуватив святих в чарівництві і звелів повісити святих мучеників над вогнищем, щоб задушити їх димом. За молитвами святих вогонь погас, мотузка, якою були вони зв’язані, розпалася. Коли цар запитав їх, як це відбулося, святі мученики розповіли йому про Христа, Котрий творить такі чудеса. Осліплений ярістю цар почав хулити Ім’я Господнє.
Тоді святі виголосили: " Нехай будуть безголосими твої вуста", - і цар онімів. Обезумівши від страху і ярості, він намагався знаками наказати, щоб відвели святих мучеників до в’язниці. Присутні не могли його зрозуміти і він почав біснуватися: зірвав з себе мантію, рвав на собі волосся, бив себе по обличчю. Святий Акиндин пожалів його і Ім’ям Господа розрішив його від німоти. Але і цього разу цар все пояснив чаклуванням і продовжив мучити святих. Їх поклали на розпечену решітку і розпалили під нею вогонь. Святі стали молитися і вогонь несподівано погас дощ. Бачачи чудеса створені за молитвами святих мучеників, багато хто увірував у Христа і сповідав себе християнином. Святі прославили бога і закликали тих, хто увірував прийняти Хрещення дощем, який був посланий на них.
Один з катів, Афоній, всенародно просив прощення у святих мучеників за завдані їм страждання і мужньо пішов на страту за Христа. Вельможа царя Ельпидифор і мати царя також сповідали віру в Єдиного Істинного Бога. Цар, бачачи як зростає число християн і як муки святих Акиндина, Пигасія і Анемподиста укріпляють християнську віру, оголосив народу, що святим мученикам Акиндину і Пигасію, Анемподисту і з ними Елпидифору будуть відрубані голови. Коли святих мучеників вели за міські стіни до місця страти, величезний натовп супроводжував їх прославляючи Христа. За наказо м царя воїни знищили віх християн ( до 7000). Разом з іншими був вбитий і Елпидифор.
Акиндин, Пигасій, Анемподист разом з матір’ю царя були спалені на слідуючий день. Християни знайшли тіла святих і поховали їх.
Преподобний Маркіан
Преподобний Маркіан жив в IV столітті. Пішовши в пустелю, він багато років провів в самоті, в безперестанних молитвах і суворому пості. Побудувавши собі малу келію, він зачинився в ній і ніколи не запалював свічі, коли вночі звершував молитовне правило по Псалтирі, так як Господь освітлював келію Божественним Світлом. Через деякий час преподобний прийняв двох учнів, які оселились поряд з ним, але як і раніше перебував у затворі. Антіохійський Патріарх Флавіан та інші єпископи просили преподобного, для користі християн залишити своє суворе усамітнення, але преподобний не погодився. Однак, не не залишаючи своєї келії, він повчав тих хто приходив до нього за настановами і багатьох відвернув від єресей і привів до православної віри. Перед кончиною преподобний Маркіан заповів своєму ученику Євсевію поховати його таємно, далеко від келії, щоб уникнути посмертної слави. Преподобний Маркіан упокоївся в 388 році.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
