На Буковині поки немає жодного випадку дифтерії. Натомість, у сусідніх Тернопільщині та Хмельниччині небезпечну недугу виявили у двох осіб. Всього ж по Україні нині є 22 випадки дифтерії.
Про імовірний спалах дифтерії медики попереджали рік-два тому. Ще тоді фахівці побоювались епідемії через великий відсоток нещеплених. Дифтерія вкрай небезпечна: летальність досягає 50% серед людей, які не мають щеплень і невчасно звернулись по допомогу в разі інфікування.
Про шляхи зараження, основні симптоми і те, як уберегтися від дифтерії, molbuk.ua розпитав у доцентки кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб медичного університету, лікарки вищої категорії Анюти Сидорчук.
– Що спричиняє дифтерію, та наскільки ця інфекція небезпечна?
– Дифтерія є інфекційним, тобто "заразним" захворюванням. Інфекцію спричиняє екзотоксин, який викликає некроз тканин та утворення псевдомембран в горлі. Розповсюдження токсину може спричинити пошкодження нирок, серця та нервової тканини і спровокувати серйозні ускладнення – міокардит та неврит. Крім того, через набряк глотки та гортані, ураження глоткового та гортанного нервів значно зростає ризик смерті від дихальної недостатності та аспірації. Тому життєво важливо вчасно вакцинуватися та не зволікати з лікуванням у разі інфікування.
– У 90-х українці вже пережили епідемію цієї інфекції. Чому дифтерія знову повернулась?
– На початку 1990-х великий спалах стався у державах колишнього СРСР після зупинки програм імунізації. Також епідемії виникали у Центральній Азії, Алжирі та Еквадорі. Хвороба переважно уражала підлітків та дорослих, а не дітей. Це частково пояснюється тим, що дорослі в цих регіонах не мали базового імунітету проти дифтерії, а показники ревакцинації були низькими. Якщо не робити щеплення повторно, концентрація антитоксину в організмі знижується.
Згодом ВООЗ провела вакцинацію по всьому світу, це суттєво зменшило кількість випадків дифтерії. Попри це, інфекція досі поширена у багатьох країнах Азії, Близького Сходу та Східної Європи.
– Розкажіть про основні шляхи зараження дифтерією.
– Передача від людини до людини через краплинки з дихальних шляхів від хворих осіб ¬– це найбільш поширений спосіб. Безсимптомні носії також можуть бути джерелом інфекції. Рідше передача може відбуватися через уражені ділянки шкіри пацієнтів із дифтерією або через заражені бактерією предмети.
Якщо говорити про фактори ризику, то, насамперед, це низький соціально-економічний стан, коли людина перебуває в умовах з незадовільною гігієною та контактує з великою кількістю людей. У групі ризику також ті, в кого немає всіх щеплень.
– Які перші симптоми хвороби та можливі ускладнення від неї?
– У середньому інкубаційний період триває від двох до семи днів, після чого розвиваються ознаки та симптоми запалення. Найбільш поширеною є дифтерія дихальних шляхів, яка характеризується болем у горлі, підвищеною температурою (37-38 градусів) та появою сірого нальоту на мигдалинах. Згодом може ускладнитися ковтання, змінитися тембру голосу, з’явитися задишка і кашель, які сигналізують про поширення псевдомембран на глотку, гортань та слизову оболонку носової порожнини. Зрідка можуть також уражатися слизові оболонки очей, вух або статевих органів.
Крім того, дифтерія може вражати шкіру та призводити до запалення тканин.
Хвороба часто ускладнюється ураженням міокарду, ниркових канальців, оболонок периферичних нервів. Через вплив токсину у хворого може виникнути параліч м’язів піднебіння та гортаноглотки. Разом із запаленням і набряком дихальних шляхів це може призвести до летальних наслідків.
– Як убезпечити себе від хвороби, та чи є ефективне лікування дифтерії?
– Єдиний ефективний засіб – вакцинація. Рекомендують вводити серію з п’яти доз вакцини АКДП у віці 2, 4, 6 та 15–18 місяців, а також у віці 4–6 років. Четверту дозу можна призначити раніше, з 12 місяців, якщо пройшло мінімум 6 місяців після третьої дози.
Діти віком 7–18 років, які не отримали всіх доз вакцини, мають зробити "наздоганяюче" щеплення вакциною АДП.
Дорослі мають проходити ревакцинацію кожні 10 років комбінованою вакциною АДП-М від правця і дифтерії.
Пацієнтів з дифтерією повинні негайно госпіталізувати та підтвердити діагноз лабораторно. Потрібно також зібрати дані про переміщення хворого за останній час та всіх осіб, з якими він контактував. Їх теж потрібно обстежити.
Успішне лікування дифтерії залежить від швидкої нейтралізації токсину: потрібно, щоб лікар негайно призначив антитоксин та антибіотики. Раннє виявлення ускладнень є ключовим для успішного лікування.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
