Журналістка та письменниця Оксана Драчковська презентувала у Чернівцях свою дитячу книжку – інклюзивну казку "Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама". Презентація відбулася у Целанівському центрі. Прийшло багато людей, серед них – друзі авторки.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua
Казка вже була презентована на Форумі видавців у Львові у вересні. А минулого року цей твір отримав спецвідзнаку на міжнародному літературному конкурсі "Коронація слова".
Оксана Драчковська презентувала книжку разом із сином Назарчиком, а модератором була головна редакторка чернівецького видавництва "Чорні вівці" Христя Венгринюк, де книжка і вийшла.
"Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама" - це автобіографічна історія-казка для діток про себе та свого синочка Назарка, який, на жаль, із самого народження є дитиною з інвалідністю і не може ходити. Мама Оксана щодня веде боротьбу за краще майбутнє для всіх особливих людей, для Назарка.
Казка розповідає діткам, що не всі люди однакові, як не варто здаватися, коли важко і як жити в цьому світі, який, здебільшого, призначений для звичайних людей.
Книгу видано за підтримки благодійного фонду "Кращим бути".
- До написання книжки підштовхнув один випадок,- розповіла Оксана Драчковська. –Коли ми пішли з Назарчиком записуватися до школи. Зараз він, до слова, у 4 класі, у нього індивідуальні заняття. Коли ми прийшли тоді до школи, на перерві вийшли діти і буквально оточили Назарчика. Вони задавали масу запитань: "А чому він такий", "А чи він сидить?", "А чи це лікується, чи це не заразне?"… Я запитую: "Діти, ви ніколи не бачили такої дитини". Вони відповіли: "Ні". Я довго думала, що робити, може, якусь методичку видати. А потім згадала, що я письменниця. Моя співавторка – родичка, теж Оксана Драчковська. Вона ілюструвала книжку, і ці ілюстрації просто чудові.
Видавець Христя Венгринюк зауважила, що без меценатів такі книжки – збиткові для видавництва. Бо люди не хочуть читати про війну чи щось негативне.
Оксана Драчовська вже не перший рік разом з однодумцями борються у Чернівцях з безбар’єрністю, аби маломобільні люди могли без перешкод дістатися у всі заклади. У багатьох закладах Чернівців з’явилися пандуси саме завдяки Оксані та її однодумцям.
- Зараз на інклюзію звертають увагу, - додала Оксана. – Про це почали багато говорити, це стало в певній мірі трендом, модою. Але як кожна мода, це може згаснути, тому намагаємося про це говорити і щось робити.
Син Оксани – Назарчик, дуже розвинений хлопчик, і він розповідав, яким транспортом вони їздять у місті, які тролейбуси йому подобаються.
Оксана розповіла:
- Перший час, коли ми з Назарчиком почали виходити у місто, він був маленьким, і не було помітно, що він не такий, як усі. А потім треба було мати шалену витримку, щоб знести співчуття і "ойкання" бабусь на вулиці. Ця дитина змінює мій світогляд, вчить сприймати світ позитивно, якби парадоксально це не звучало".
Таких інклюзивних книг, як "Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама" мало, а то й майже немає в Україні. Педагоги, які були на презентації, зауважили що така книжка має бути у бібліотеках обов’язково.
