Залишки мосту в селі Маршинці з кожним роком перетворюються у пам’ятник чиновницькій безвідповідальності та порожнім обіцянкам.
Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
Жителі Герцаївського та Новоселицького районів вже 11 років очікують на реконструкцію моста, що був зруйнований стихією 2008 року. З приходом кожної нової влади чиновники "били себе в груди" з обіцянками якнайшвидше відновити транспортне сполучення між двома районами. За цей період вартість запланованих робіт зростала в геометричній прогресії, але до реальної справи не доходило. Натомість місцеві жителі чули і бачили тільки чиновницькі обіцянки, популістські погрози місцевим посадовцям, що "полетять голови" і вже традиційну безвідповідальність.
"Якщо за рік не буде – полетить ваша голова"
Олексій Георгійович проживає у Маршинцях. Чоловік передпенсійного віку не часто перетинає межу між Новоселицьким і Герцаївським районом, але про необхідність відновлення мосту говорить безапеляційно:
– Якби запрацював контрольно-пропускний пункт "Дяківці", ви собі уявляєте, як просто буде потрапити до Румунії? Суттєва економія часу! Наші ж зараз роблять коло, добираючись до Чернівців, а далі – на Порубне. Це – цілих 70 кілометрів. Добре, що бодай тимчасовий міст проклали.
Чоловік з посмішкою пригадує візити посадовців, перелічуючи їх, які від моменту страшної повені побували у Маршинцях, обіцяючи швидке відновлення важливого інфраструктурного об’єкта.
У червні 2010 року до Маршинців у супроводі поліції прибув кортеж з прем’єр-міністром М. Азаровим, головою ОДА М. Папієвим та десятками інших посадовців різних рівнів. Глава уряду демонстративно свариться на обласних чиновників, дехто з них миттєво, на очах у селян позбувається посад. Тодішній обласний прокурор хвалиться кількістю "посадок" за награбовані "повеневі" гроші, Азаров обурюється через мізерну суму виявлених правопорушень. Прокурор дає обіцянку: "Пока установлено шесть міліонов, но будєт больше". Ця відповідь Азарову сподобалась. Далі він оголошує, що персональну відповідальність за будівництво моста несе голова ОДА Папієв. "Якщо за рік не буде – полетить ваша голова", - пригрозив Азаров.
Посаду губернатора, як відомо, ексрегіонал покинув у вирі подій Революції гідності – в 2014-му. Мосту далі немає…
"У румунів все зроблено, а у нас – нічого"
"Я їжджу і на той бік, і сюди. Той міст, який був вперше прокладений у 80-х роках, свого часу дав добрий економічний поштовх Герцаївському району", – говорить під сільрадою ще один місцевий житель, теж Олексій Георгійович. Чоловік багато міркує з економічної точки зору, розповідає, що жителі Герцаївщини працювали у Новоселицькому районі, навіть цього достатньо, щоби негайно розпочати ремонт мосту.
"Але один лише міст нічого не вирішить, – говорить чоловік. – Наскільки мені відомо, поблизу КПП "Дяківці" в румунів уже все зроблено, а тут в нас – нічого не зроблено. Якби зробили той міст і довели до ладу пункт пропуску на кордоні, то якась користь була би і для держави також – адже постійно курсував би транзит".
Чоловік теж свариться на політиків, які, приїжджаючи до Маршинців.
"Кожна влада, щойно ставши біля керма, приїжджають і першим ділом обіцяють зробити цей міст. Звісно, найбільший поштовх був при уряді Тимошенко – бо були закладені якісь гроші. Наскільки вони були використані, ми не знаємо", – жаліється чоловік.
"Сюди приїжджати більше не треба"
19 липня 2016 року скандальні розвалини від мосту вирішив оглянути на власні очі тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян. У супроводі свого попередника Максима Бурбака він обіцяв оголосити 2017 рік "роком відновлення українських мостів". Щоправда, у 2017 році цей проєкт реалізувати йому не вдалося, тож обіцяне вирішили перенести ще на рік. Однак реальні гроші з бюджету були передбачені аж в 2019 році. Замість необхідних на реконструкцію 280 мільйонів гривень, "зі скрипом" вдалося вибити майже 100 мільйонів.
І ось, щойно відбулися дострокові парламентські вибори 21 липня, як в Укравтодорі вирішили позбавити Маршинці фінансування ремонту багатостраждального мосту.
Так, під час наради керівника структури Славоміра Новака було прийняте рішення "зняти та перерозподілити на інші об’єкти у межах області фінансування з об’єкта "Будівництво мостового переходу через річку Прут (…) в сумі 99,7 мільйонів гривень".
"У нас в селі іронізують: на цьому мості були два прем’єри і чотири міністри інфраструктури. Починаючи від Азарова, закінчуючи останнім міністром Омеляном" – говорить в.о. старости Маршинців Георгій Нікітович, з яким ми зустрічаємось поблизу місцевого кафе. Голова скаржиться на тимчасовий міст – він низький, а коли вода піднімається, то дерева, кущі та гілляки накопичуються.
"Люди досі нажахані тим, що тоді було, хоч минуло вже 11 років, – каже пан Нікітович. – Найбільша загроза, якої бояться всі – вода може піти на село через неблагонадійність цього моста. Щороку навесні приходять рятувальники і чистять гілки. Щоразу, коли вода йде через дорогу, ми робимо прокопи з іншого боку, бо річка покриває міст".
"Перша кошторисна вартість моста була 46 мільйонів, – каже він. – Зараз, коли я чую, що його вартість дійшла до 280 мільйонів, то хапаюсь за голову! Якщо навіть взяти інфляцію, взяти по долару… Був 8 – став 25–27… Припустимо, втричі подорожчав. 46 множимо на три – виходить 150. Але ж не 280!".
"Цього року навесні приїжджали геодезисти з якогось інституту. Вони дивилися, як робити розв’язку, як газ проходить, як комунікації… І я тоді подумав, що справді вже приступають до роботи. Заходили в сільраду… Але далі все зупинилося. Щодо "Дяківців", то з боку румунів там вже все готове. Я був на тому боці. І знаєте, ця магістраль дала би поштовх і для наших підприємців. Тому Маршинці дуже чекають на міст. Чи поможе Зеленський нам – у нас ще люди про це не говорили. Але сюди приїжджати не треба. Про цю проблему всі знають дуже добре. Тут треба тільки почати щось робити".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
