Століття тому річка Прут була улюбленим місцем відпочинку чернівчан. Тут можна було не тільки засмагати та купатися, а й грати на тенісних кортах, займатися на гімнастичних снарядах. А ввечері грала музика і танцювали.
На березі було декілька пляжів, зокрема "Венеція", "Народний", "Рів’єра", "Мамая". Облаштували окремі муніципальні купальні для чоловіків та жінок.
Письменник Георг Дроздовський у своїй книзі "Тоді в Чернівцях і довкола" згадував:
"Від станції "Фольксгартен" трамвай їхав через усе місто аж до моста через Прут, мав колись два класи. А влітку, в купальний сезон, переходив на відкриті вагони, в яких і на яких пасажири висіли гронами, що на відрізку біля залізничного вокзалу було вельми небезпечно".
А письменник Петер Демант, чиє дитинство та юність пройшли в Чернівцях, писав у своїй книжці "Моє перше життя", що через відпочинок на пляжі він навіть забув про екзамен. Гімназисти часто ходили туди, аби подивитися на дівчат у купальниках.
"О десятій ранку ми з Алісою зустрілись біля автобуса, – пригадував П. Демант. – Їй було спекотно їхати попри те, що була одягнута в легку квітчасту сукню і сандалі на босу ногу. На пляжі я швидко роздягнувся і став біля жіночої роздягальні. Як вона виглядає в купальнику? Довгі ноги, високий зріст – це ще не все. Я любив її довірливість, посмішку, риже коротке волосся. Думав про те, коли побачу її знову, але мені хотілося, щоби вона була гарна! Адже стільки недоліків можна приховати за одягом! Вона вийшла через інші двері. Я підняв очі, й моє серце підскочило: на ній були вузькі бікіні, сміливіші, аніж хто-небудь наважився одягнути на нашому пляжі, гарне, гнучке тіло, від вуглуватості не залишилось і сліду. З таємною гордістю я побачив захоплені погляди засмаглих відвідувачів пляжу".
Згадував письменник і про те, як вони з хлопцями та дівчатами ходили серед ночі купатися на Прут голяка і стрибали у воду з триметрового обриву.
"Задоволені своїм подвигом, ми витирали одне одного і одягалися, – писав. – Наступного ранку Еріка отримала від Фреді в подарунок свій "портрет": він намалював її голою, де вона намагалася перелетіти на мітлі на другий берег річки. Дехто бачив цю карикатуру, і кілька днів знайомі тільки й говорили про наші "оргії при місячному світлі".
В обласному архіві збереглися документи про те, що на березі річки Прут було джерело з лікувальною водою. Біля нього побудували водолікарню, облаштували парк і клумби. Сюди навіть їздив рейсовий автобус. Та згодом води не стало. І в 1989 році лікарню зачинили.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
