Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

27 липня
Ап. з 70-ти: Акіли. Прп. Онисима чудотворця. Прпп. Стефана, Єлія і Онисима.

Апостол від 70-ти Акила



Святий Акила, Апостол з числа 70 -ти. Був учнем апостола Павла і поставлений ним єпископом у Гераклеї.
До навернення в християнство жив разом з дружиною своєю Прискилою в Італії, а потім переселився до Коринфу, де харчувався працями рук своїх, володіючи майстерністю виготовлення наметів. У цей час сюди прийшов святий апостол Павло, проповідуючи Христа. Оселившись в Акили та Прискили, він навчив їх віри в Христа і охрестив їх.



Посланий своїм учителем святим апостолом Павлом, святий апостол Акила проповідував слово Боже в Азії, в Ахаї і Іраклії, привів до спасіння безліч душ людських, навернувши язичників від служіння бовванам і охрестив їх.
Проходив він і по інших країнах, проповідуючи скрізь Царство Боже, просвічуючи святою вірою, руйнуючи ідолів, споруджуючи церкви і поставляючи священиків. Свята мучениця Прискила усердно допомагала святому апостолу Акилі в його проповідницькому служінні. Зазнавши чимало напастей, вони були мученицьки вбиті невірними.

Преподобний Стефан Махрищський

Преподобний Стефан Махрищський (1406) був родом з Києва. Він прийняв чернецтво в Печерській обителі, де кілька років провів в подвигах послуху та молитви. Утиски папістів змусили його перейти до Москви, де його з любов'ю прийняв великий князь Іван II (1353-1359), дозволивши йому оселитися в містечку Махрищі, недалеко від Городища, в 35 кілометрах від Сергієвої пустині.
Поставивши собі келію та проводячи життя в працях пустинницьких, він, цінуючи безмовність, не брав бажаючих приєднатися до нього, але потім поступився проханням і, таким чином, у 1358 році заснував обитель, в якій його було поставлено ігуменом.
Брати Юрковські, що жили поблизу його обителі, боячись, що земля, якою вони володіли, може бути віддана монастирю, погрожували вбити святого подвижника. Умовляння преподобного не допомагали. Тоді святий Стефан пішов в інше місце. Біля шістдесяти кілометрів на північ від Вологди, на річці Авнєжі, він заснував з учнем Григорієм пустельну обитель в Ім'я Святої Тройці. Великий князь Димитрій Іванович надіслав книги й інші пожертвування в Авнезьку пустинь, а преподобного Стефана послав назад у Махрищський монастир. Повернувшись у свою обитель, святий Стефан влаштував у ній життя за спільножитним уставом.
Коли Преподобний Сергій Радонезький віддалився зі своєї обителі, щоб знайти місце для подвигів, то його прийняв преподобний Стефан, який дав великому подвижнику Сергію свого учня Симона, котрий добре знав околиці. Преподобний Сергій поселився разом з Симоном на острові Кіржач, де й заснував обитель.
Святий Стефан був суворий до себе і поблажливий до інших, трудився він для обителі більше за всіх, усередині наставляв братію на шляхи спасіння лагідними і тихими промовами; одяг носив найстаріший і грубий.
Дожив преподобний до глибокої старості, прийняв схиму і помер в 1406 році 27 липня. При побудові нового кам'яного храму в ім'я Святої Тройці в 1550 році його святі мощі були знайдені нетлінними. Вони прославилися явленнями благодатної допомоги в різних хворобах і бідах усім хто закликає ім'я святого.

Мученик Юст

Святий мученик Юст був римським воїном-язичником. У видінні йому був поданий Животворчий Хрест Господній. Юст увірував у Христа і роздав майно своє убогим. За наказом сановника Магнезія Юста як християнина притягнули до суду. Після різних катувань святий мученик був кинутий у вогнище і там віддав свою душу Богові, але полум'я не пошкодило його тіла (I ст.).

Преподобний Єлій

Преподобний Єлій жив і помер в IV столітті. З дитинства відданий в монастир, він був вихований в благочесті, стриманості і цнотливості.
Змужнівши, він пішов у єгипетську пустелю, де невпинним подвигом досяг високої досконалості в духовному житті: володів даром прозорливості, знав усі думки і душевні розташування ченців, які з ним розмовляли. Велика віра, душевна простота і глибоке смирення дозволяли святому Єлію керувати дикими тваринами. Одного разу, коли преподобний ніс у пустельну обитель важку ношу і дуже втомився, він, помолившись, підкликав до себе дикого осла і поклав на нього свою ношу. Осел покірно доставив вантаж святого до місця і був відпущений назад в пустелю. Іншим разом, коли преподобному Єлію треба було переправитися через річку, а човна не було, він викликав з води крокодила і, ставши на його спину, благополучно переправився на протилежний берег.
Один з молодих послушників обителі, яку відвідав святий Єлій, просив його взяти з собою в глиб пустелі. Преподобний Єлій попередив юнака про великі труди, подвиги і спокуси, які неминуче осягають всіх пустельників, але, так як послушник продовжував старанно просити, він узяв його з собою. У першу ж ніч послушник, зляканий жахливими видіннями, в трепеті прибіг в печеру до преподобного Єлія. Преподобний втішив його, заспокоїв і повів назад. Захистивши печеру хресним знаменням, преподобний сказав, щоб юний відлюдник не боявся, бо страхування більше не повторяться. Повіривши слову святого, послушник вирішив залишитися на самоті і згодом досяг такої досконалості, що сподобився, як його наставник святий Єлій, отримувати в потрібний час їжу від Ангела.
У глибокій старості преподобний Єлій мирно переселився в Небесні Оселі.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram