Свт. Германа. Мчч. Євстохія, Гая, Провія, Лолія і Урвана.
Святитель Герман, архієпископ Казанський
Святитель Герман, архієпископ Казанський, жив в XVI столітті, народився в місті Стариці, походив з давнього боярського роду Польових. В молоді роки Григорій (так його звали в миру) прийняв постриг в Іосифо-Волоколамському монастирі від ігумена Гурія, згодом святого архієпископа Казанського (+ 1563). (Святий Гурій був настоятелем обителі з 1542 до 1551 року.) У монастирі святої займався книгописанням, був близький з преподобним Максимом Греком, який жив там в ув'язненні. В .1551 році братія Старицького Успенського монастиря, дізнавшись про благочестя свого співвітчизника, обрала його архімандритом.
Вступивши в управління монастирем, святий Герман з пастирськими ревнощами піклувався про його благоустрій - як зовнішній, так і внутрішній. Для ченців він був зразком смиренності і лагідності. Він вмовляв всіх строго дотримуватися чернечі обов'язки, а для керівництва ввів в своїй обителі устав Преподобного Йосифа Волоцького (+ 1515).
Але через два з половиною роки архімандрит Герман залишив Старицький монастир, передавши начальство в ньому свого постриженик, священноінока Іова, згодом першого Патріарха Московському, подвижника і страждальця за Руську землю. Любов до відокремленим подвигам повернула його в рідний Волоколамський монастир, де святий Герман спасався як простий чернець. Коли ж у Москві з'явився новий єретик Матфей Башкін, який не визнавав Святих Таїн і заперечував віру в Святу Тройцю, святий Герман разом зі своїм батьком (який прийняв постриг в Волоколамській обителі з ім'ям Філофей) був викликаний на Московський Собор 1553 Собор засудив єретика Башкіна і постановив послати його для напоумлення в Волоколамську обитель до святого Германа, відомого святим життям ревнителя Христової віри.
У 1555 році, після підкорення Казані, там була заснована архієрейська кафедра, на яку призначили архієпископом колишнього ігумена Волоколамського монастиря святителя Гурія. Йому було доручено влаштувати в місіонерських цілях Успенську обитель в місті Свіяжську. Настоятелем нової обителі Успіння Пресвятої Богородиці у м. Свіяжську за вказівкою святителя Гурія був призначений святий Герман. Був збудований кам'яний собор з дзвіницею і чернечі келії. Сам настоятель жив дуже скромно, в тісному келії під соборною дзвіницею. Святий Герман особливо піклувався про збирання монастирської бібліотеки.
Незабаром монастир його прославився широкою благодійністю і став центром освіти Казанського краю.
12 березня 1564, по представленні святителя Гурія, святий Герман був висвячений у єпископа Казанського. Нетривалий час його управління кафедрою відзначено турботою про побудову храмів і про освіту краю. У 1566 році святителя Германа викликав до Москви Іван Грозний і наказав обрати його на митрополичу кафедру. Святитель Герман спочатку відмовлявся від покладеного на нього тягаря. Цар не терпів заперечень, і святитель мав оселитися в митрополичих покоях до зведення в сан митрополита. Бачачи несправедливості з боку царського оточення, святитель Герман, вірний своєму пастирського обов'язку, спробував напоумити царя своїми умовляннями. - "Ти ще не зведений на митрополію, а вже відбираєш у мене свободу", - передав цар архієпископу через своїх улюбленців і наказав вигнати святителя Германа з митрополичого двору і тримати в Москві під наглядом. Близько двох років святитель пробув в опалі і 6 листопада 1567 помер. Його поховали в церкві Святителя Миколи Гостунського. На прохання жителів міста Свіяжськ, мощі святителя в 1592 році були перенесені з Москви в Свіяжський Успенський монастир. Гріб його зустрічав святитель Гермоген, тоді митрополит Казанський.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
