Колись на міських пляжах можна було не лише покупатися, а й пограти на тенісному корті, позайматися на гімнастичних снарядах, посидіти в ресторані. Вечорами тут грали музиканти, пише кореспондентка "МБ".
Зараз на Пруті є тільки один офіційний пляж, та й там вода не годиться для купання.
Понад століття тому тут було чимало добре обладнаних пляжів: "Мамаіа", "Венеція", "Лідо", "Riviera", "Народний пляж". Популярними зонами відпочинку були також муніципальні чоловічі та жіночі купальні. Тут чернівчани не лише купалися та засмагали. Вони приходили займатися на гімнастичних снарядах, пограти на тенісному корті, почитати та обговорити нову книжку. Вечорами на пляжах грала музика, влаштовували танці.
Про це свідчать листівки австрійського та румунського періодів.
Письменник Петер Демант у книзі "Моє перше життя" згадував, що якось через відвідини пляжу з коханою дівчиною він ледь не запізнився на екзамен.
"У десять ранку ми з Алісою зустрілися біля автобуса. Їй було спекотно їхати, не дивлячись на легку квітчасту сукню і сандалі на босу ногу. На пляжі я швидко роздягнувся і став біля жіночої роздягальні. Як вона виглядає в купальнику?.. Я підвів очі, і серце моє підскочило: на ній було вузьке бікіні, набагато сміливіше, ніж те, що коли-небудь на нашому пляжі відважились би одягнути…".
Запам’яталася юному Петеру і "Вальпургієва ніч", коли дівчата стрибали з гімназистами у воду з обриву "в чому мати народила".
Про купальний сезон пише у книжці "Тоді в Чернівцях і довкола" письменник Георг Дроздовський: "Від станції "Фольксгартен" він (трамвай) їхав через усе місто аж до мосту через Прут, мав колись два класи, а влітку, в купальний сезон, переходив на відкриті вагони, в яких і на яких пасажири висіли гронами, що на відрізку біля залізничного вокзалу було вельми небезпечно".
В архівах збереглася інформація про лікувальну воду з джерела на березі Пруту. Воно виникло на тому місці, де при Австрії був збудований річковий вокзал. Оскільки раніше річка була повноводною і широкою, то по ній плавали човни і причалювали. Біля джерела побудували лікарню. Туди навіть їздив рейсовий автобус. Джерельна вода незабаром закінчилася, і в 1989 році лікарню закрили, зруйнували парк і клумби.
Цікавинки про чернівецьку погоду
* У Чернівцях на дахах старих будинків ще досі можна побачити так званих "погодних півнів", за якими визначали напрям вітру. Один такий флюгер у вигляді півника видніється на будинку №24, що на вулиці Федьковича.
* У 1779 році вода в Пруті піднялася так високо, що вкрила всю долину, на якій знаходилося 12 сіл, багато будівель знесло.
* Літо 1848 року було дуже сухим. Простий люд вважав, що це лихо відбувається з вини відьом, через що побили жінок у Великому Кучурові та Волоці. У Чернівцях було настільки спекотно, що неможливо було доторкнутися до стін будинків на сонячному боці.
* Шостого серпня 1851 року о 13:15 пішов такий страшний град, що повибивав тисячі вікон у місті. Крижинки були величиною з волоський горіх.
* У серпні 1859 року спостерігалася страшенна спека, бо протягом двох місяців не падав дощ. Криниці повисихали, навіть у Турецькій криниці було мало води. Коли у меблевій майстерні виникла пожежа, то не мали чим її гасити. У результаті згоріло 78 будинків.
* Наприкінці серпня 1889 року через сильні дощі вода у Пруті піднялася на рекордних 5,5 метра.
* Метеорологічні спостереження за температурою повітря у Чернівцях почали проводитися від січня 1848 року.
* Усі поштамти Австрійської монархії отримували прогноз погоди на два наступні дні й були зобов’язані донести їх мешканцям вісьмома мовами.
* Під час Першої світової війни мережа станцій гідрометеорологічних спостережень Буковини була зруйнована, обладнання пограбоване. Метеорологічна станція в Чернівцях відновила роботу в січні 1920 року.
* Метеорологічні спостереження у Чернівцях проводилися тричі на день.
Використано матеріали з книги Тетяни Сєргєєвої "Невідомі Чернівці: нариси з історії метеорології і сейсмології".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
