9 травня
Сщмч. Василія, єн. Амасійського. Прав. Глафіри. Прп. Іоаникія.

Священномученика Василія, єпископа Амасійського і Глафіри



Священномученик Василій, єпископ Амасійський, жив на початку IV століття в понтійському місті Амасії. Він підтримував і втішав християн, які страждали від гонінь язичників. У той час Східної частиною Римської імперії правив Лікіній (312-324), зять святого рівноапостольного царя Костянтина Великого (306-337; пам’ять 21 травня). Лікіній лицемірно підписав його "Указ про віротерпимість" (313), що дозволяв вільне сповідування християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати, повернувшись до язичництва.



Лікіній загорівся пристрастю до служниці своєї дружини Констанції, праведної діви Глафіри. Свята діва розповіла про це цариці і просила захисту. Переодягнувши праведну Глафіру в чоловічий одяг і забезпечивши грошима, цариця Констанція випровадила її з міста в супроводі відданих слуг. Імператору сказали, що служниця збожеволіла і лежить при смерті. Праведна Глафіра на шляху до Вірменії зупинилася в місті Амасії, де місцевий єпископ, святитель Василій, дав їй притулок.

У той час святитель будував у місті храм. Праведна Глафіра передала на його будівництво всі гроші, отримані від Констанції, і в листі до неї просила прислати ще коштів, щоб допомогти закінчити зведення храму. Цариця виконала її прохання. Але лист праведної Глафіри потрапив до імператора. Розгніваний Лікіній зажадав від правителя Амасії вислати до нього святителя і служницю. Праведна Глафіра померла († 322), раніше, ніж наказ дійшов до Амасії. Святителя Василія відправили до імператора. За ним пішли два диякони, Парфеній і Фест, які оселилися поблизу темниці, куди кинули святителя.

Благочестивий християнин Елпідіфор підкупив тюремників і щоночі, разом із Парфенієм і Фестом, відвідував святителя. Напередодні дня суду святитель Василій, як зазвичай, співав псалми, і слова "аще вселюся в последних моря и тамо рука Твоя наставит мя и удержит мя десница Твоя" (Пс.138: 9-10) – тричі повторив зі сльозами. Диякони засумнівалися, чи не злякався святитель майбутніх мук, але він заспокоїв їх.

На суді святитель Василь рішуче відкинув пропозицію імператора стати верховним жерцем і був засуджений до смерті. Елпідіфор грошима задобрив воїнів, і вони дозволили святителю помолитися і поговорити з друзями перед стратою. Після цього святитель сказав катові: "Друже, роби, що тобі наказано", – і спокійно став під удар меча.

Коли мученик був обезголовлений, Елпідіфор намагався викупити у воїнів його останки. Але воїни побоювалися імператора і кинули тіло та голову святителя в море. Після цього Елпідіфорові тричі уві сні з’явився Ангел Божий зі словами: "Єпископ Василій у Синопі і чекає вас". Підкоряючись цьому заклику, Елпідіфор і диякони попливли в Синоп і там попросили рибалок закинути сіті. Коли закинули сіть "на щастя" дияконів Фестіма і Парфенія, нічого не впіймали. Тоді Елпідіфор оголосив, що він просить закинути сітку в ім’я Бога, Якому він поклоняється. На цей раз із моря з’явилося тіло святителя Василія. Голова приросла до нього, і тільки шрам на шиї вказував на слід меча. Мощі святителя Василія були перевезені в Амасію і поховані в побудованому ним храмі.


Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram