Без пластику і застіль: що не варто робити у Провідну неділю

Завтра, 5 травня відзначатимуть Поминальну або Провідну неділю. За традицією, цього дня буковинці йдуть на могили рідних, вшановуючи їхню пам’ять, а священики відправляють молебні-панахиди за упокій.

Що можна, а що не варто робити у цей день, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



"Здавна склалася така традиція, що в дні Христового Воскресіння та на Провідну неділю люди в буковинських селах і містах йдуть на могили своїх рідних у надії на те, що вони теж воскреснуть і їхнє життя продовжиться у вічності, – говорить настоятель кафедрального храму Преподобної Параскеви Сербської ПЦУ, протоієрей Микола Семелюк. – Це основа нашої релігії, нашої віри. Основною в цьому дійстві є молитва за покійників, особливо літургійне поминання, наша благодійна пожертва в їхню пам’ять. Люди в ці дні роблять поману, подають милостиню нужденним. Подекуди існує традиція роздавати їжу та частування біля могил. Шкода, що ці помани почали переростати у трапезу на могилах. Цього не варто робити. Так само не треба залишати на могилах освячені великодні страви. Це не християнська традиція. Краще дати комусь цю пасочку або крашанку і попросити його помолитися за душу спочилого, щоби якнайбільше людей згадали його добрим словом.

Було прийнято давати "за поману"

– Провідна неділя – прадавнє сакральне дійство поминання родичів, що дійшло до нас ще з язичницьких часів і стало частиною християнських традицій, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – Це дуже важливо як для живих, так і для тих, хто відійшов у вічність. Ця традиція на Буковині є досить давньою, передається з покоління в покоління та укріплює коріння роду. Відвідування могил рідних пов’язане з віруванням наших предків, що після Великодня Господь відпускає душі померлих на землю. Тому було прийнято протягом тижня виставляти на вікно запалену свічку, щоби душі могли знайти дорогу додому, а також кілька крашанок, щоби втамували свій голод. А в поминальну неділю душі повертаються знову на небо. Отож родичі приходять на цвинтар, щоби попрощатися з ними, відправити на могилі молебень. Старі люди казали: коли на Провідну неділю падає дощ, то котрась із душ плаче, що Бог не відпустив її до рідних за земні гріхи. Колись для поминання пекли паски, фарбували крашанки, варили кутю. Було прийнято давати "за поману" калач, запалену свічку, хустину. При цьому примовляли: "Це тобі "за поману" за Василя чи Миколу". А той, хто отримував, відповідав: "Най Бог прийме".

"Не несуть християнської символіки"

На буковинських цвинтарях могили часто прикрашають штучними вінками і квітами, які стають справжньою загрозою для довкілля та людей. Учені довели, що під час спалювання пластикової ритуальної атрибутики виділяється велика кількість діоксинів, які призводять до різних недуг, навіть онкологічних. Правда, після того, як про це почали говорити священики в церквах, штучних прикрас на кладовищах стало значно менше.

– Пластикові вінки та квіти не несуть жодної християнської символіки, не мають духовної основи, – запевнив священик УГКЦ отець Володимир Боровий. – Ця традиція поширилася у радянські часи, в європейських країнах нічого подібного немає. Купуючи їх, людина грішить проти ближнього, природи і Бога. Бо п’ята заповідь гласить: "Не вбий", а цим сміттям ми вбиваємо самих себе. Такі вироби починають шкодити екології вже на етапі виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Значна частина пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх спалюють, при цьому виділяються численні токсичні речовини. Тому звертаємося до здорового глузду та християнської відповідальності буковинців, просимо їх відмовитися від пластикових квітів і вінків на цвинтарях. Таким чином люди подбають про себе, своїх ближніх, навколишню природу, збережуть кошти. Вшановувати пам’ять і висловлювати пошану до померлих маємо не штучними прикрасами. Краще посадити на могилі живі квіти. Варто розуміти, що найбільше душі померлих рідних, близьких, друзів потребують нашої молитви. А гроші, які збиралися витратити на штучне, краще віддайте бідним як пожертву.

У деяких буковинських селах на цвинтар приносять різні наїдки, накривають біля могил столи. Хоча церква не підтримує таке поминання. Священики вважають, що краще в пам’ять про померлих родичів нагодувати нужденних і голодних. А залишати їжу на могилах не слід, бо її розтягують тварини, птахи, гризуни. Місце спочинку має бути у чистоті.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram