2 травня
Мчч. Феони, Христофора і Антоніма. Сщмч. Пафнутія.

Мучеників Феони, Христофора і Антоніна



303 року здійснили подвиг мучеництва Феона, Христофор та Антонін були воїнами-списоносцями римського імператора Діоклетіана.

Однак, увірувавши в Христа, вони стали воїнами Царя Небесного. Уражені стражданнями, непохитною мужністю і чудесами під час тортур великомученика Георгія Побідоносця, колишні списники Діоклетіана привселюдно сповідували свою віру в Ісуса Христа - Спасителя і Істинного Бога.



Укріплені Силою Божою, воїни Феона, Христофор та Антонін в 303 році гідно здійснили подвиг мучеництва.

Преподобний Пафнутій



Преподобний Пафнутій Боровський народився 1394 року в селі Кудінова, недалеко від Боровська, і при хрещенні був названий Парфенієм. Його батько Іван був сином хрестився татарина-баскака Мартіна, мати Парфенія носила ім'я Фотинія, 20-ти років Парфеній залишив рідну домівку і в 1414 році прийняв постриг з ім'ям Пафнутій в Покровському монастирі на Високому від настоятеля Маркела. Багато років трудився чернець Пафнутій в обителі. Коли помер настоятель монастиря, братія обрала його ігуменом. Святитель Фотій, митрополит Київський, висвятив преподобного в священний сан (близько 1426 г.). Тридцять років провів преподобний в Покровській обителі, де був і настоятелем, і старцем-духівником. На 51-му році життя він тяжко захворів, залишив ігуменство і прийняв велику схиму. Після одужання в день святого великомученика Георгія Побідоносця, 23 квітня 1444 року, пішов з монастиря й оселився з одним ченцем на лівому березі річки Протви, при впадінні в неї річки Істерьми. Незабаром на нове місце до нього стала збиратися братія. Число ченців швидко зростала. Був побудований новий кам'яний храм, замість колишнього дерев'яного, в честь Різдва Пресвятої Богородиці. У розписі храму брав участь кращий іконописець того часу Діонісій і його помічники. Преподобний Пафнутій подавав приклад братії, ведучи сувору життя: келія його була біднішою всіх, з їжі брав найгірше. У понеділок і п'ятницю не куштував зовсім, а в середу тримався сухоядением. Із загальних робіт преподобний обирав найважчі: рубав і носив дрова, копав і поливав город, в той же час першим приходив на церковну службу.

Преподобний Пафнутій користувався глибокою любов'ю і шануванням не тільки братії свого монастиря, а й інших обителей. Промислом Божим в обителі до преподобного був направлений двадцятирічний юнак Іоанн Санін. Зазнавши прийшов, преподобний постриг його в чернецтво з ім'ям Йосиф. Згодом преподобний Йосип Волоцький, твердо зберігав чистоту Православної віри, очолив боротьбу проти єресі жидівство, засудженої на Соборі 1504 року. На цей подвиг молодого ченця благословив преподобний Пафнутій.

За тиждень до смерті преподобний передбачив свою кончину. Виконавши останню молитву і благословив братію, він відійшов до Бога 1 травня 1477 року. Преподобний Пафнутій був послідовником Преподобного Сергія, ігумена Радонезького.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram