28 квітня
ПАСХА. ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА. Апп. з 70-ти Аристарха, Пуда і Тимофія Мцц. Вассилиси і Анастасії. Св. Мстислава. Загальниця.
ПАСХА. ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТАЛюдська історія включає в себе незліченну масу найрізноманітніших подій, які так чи інакше впливали на її хід і напрямок її течії. Частина з цих подій з тієї чи іншої причини було зафіксовано нами і передається з покоління в покоління, періодично підштовхуючи нас до тих чи інших процесів переосмислення та переусвідомлення нашої історії, культури і нашого поточного життя.
Зайве нагадувати про те, що в полі нашого зору потрапляють тільки ключові моменти цих подій, значення яких ми намагаємося оцінити кожен по-своєму. Значення події, яка сталася близько пари тисячоліть тому - Воскресіння Ісуса Христа, Єдинородного Сина Божого, досі залишається не зовсім усвідомленим серед багатьох з нас. Ми сміливо можемо стверджувати, що в нашої людської мові не вистачить ніяких слів, щоб до самого кінця пояснити цей Безцінний Дар. Не придумано ще людьми таких виразів і словосполучень, почувши які недосвідчена особа раптом би усвідомила масштаби і всю міць того таїнства, яке вчинив для всіх нас наш Небесний Отець. Акт життєствердного порятунку всього людства, буквальне і точне виконання Своїх Божих обітниць, дарування нам перемоги над смертю і гріхом ...
Опису цінності значення Воскресіння Христового для всіх і кожного присвячено безліч праць і монографій Святих Божих людей і вірних свідків, теологів та істориків. Це центральна тема для будь-якого християнина. І проте, доторкаються до розуміння цього лише ті, кому дано згори. Здавалося б, що може бути простіше того опису, який надав нам всім навіть сам Господь у Святому Письмі? І все ж, до цих пір знаходяться ті, які з особливою ретельністю оскаржують правду, як оскаржували їх батьки і діди. Грішному світу не вигідно, щоб широкі маси людей дізналися правду, так як вона звільнить людей від тягаря непокори до їх люблячого Отця і зробить їх життя повним всякого благого достатку та спокою. Не випадково ті, хто доторкнувся до пізнання Божого спасіння, прямують у слід Господа і прагнуть до життя тихого та спокійного. Саме так сталося і ця велика подія. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Це було не зовсім публічним явищем, а й таємницею це назвати ніяк не можна.
За тиждень до Свого Воскресіння, входячи до Єрусалиму під оглушливе тріумфування безлічі народу, який чекав обіцяного Богом рятівного нового Царя, спасителя і месію, прямуючи в місто не на елітному скакуні, який належить згідно відповідного положення царської особі, а на осляті, Він викликав передчуття жаху ймовірного народного бунтарства з боку єрусалимських первосвящеників і старших, які намагалися зберегти свою хитку єдність і національну ідентичність перед поневолившими їх римлянами. Саме за це вони остаточно і захотіли позбавити Його життя. Від них було Богом заховане, Ким був Христос, Син з роду Давидового. Від усіх нас було приховано. Але по Воскресінні Бог не приховав це від нас. Він з’явився багатьом, чиї свідоцтва і дійшли до наших днів. Він пояснював і відкрив нам Велику Радість. Бог не покинув нас. Його любов не припиниться ніколи. Він відкрився нам у Христі і Духом Святим перебуває в вірних Йому направляючи і даруючи розуміння!
Святі Апостоли Аристарх, Пуд і ТрофимСвяті апостоли Аристарх, Пуд і Трофим були з числа 70-ти апостолів, яких Господь Ісус Христос послав перед Собою з євангельським благовістям (Лк. 10, 1 - 24).
Святий апостол Аристарх, співробітник святого апостола Павла, став єпископом сирійського міста Апамеї. Ім'я його неодноразово згадується в книзі Діянь святих апостолів (Діян 19, 29; Діян. 20, 4; Діян. 27, 2) і в Посланнях апостола Павла (Кол. 4, 10; Флп. 1, 24).
Святий апостол Пуд згадується в 2-му Посланні апостола Павла до Тимофія (2 Тим. 4, 21). Він займав високе становище члена римського Сенату. У своєму будинку святий приймав первоверховних апостолів, збирав віруючих християн. Будинок його був перетворений на церкву, що отримав назву "Пастирський". У ній, за переказами, священнодіяв сам святий апостол Петро.
Святий апостол Трофим походив з міста Едеси. Ім'я його згадується в Книзі Дій святих апостолів (Дії 20, 4) і в 2-му Посланні апостола Павла до Тимофія (2 Тим. 4, 20). Він був учнем і супутником святого апостола Павла, розділяючи з ним всі скорботи і переслідування.
Всі три апостола прийняли мученицьку смерть в Римі за імператора Нерона (54 - 68), одночасно зі святим апостолом Павлом (+ близько 67).
Святий Благовірний Князь Мстислав ВеликийСвятий благовірний князь Мстислав Великий (у хрещенні Феодор) був сином Київського князя Володимира Мономаха та англійської принцеси Гіти Уессекської.
Батько поставив 13-літнього юнака княжити у Новгороді. У роки правління в цьому князівстві (1088-1094; 1095-1117) Мстислав діяв у згоді з новгородцями та сприяв укріпленню й прикрашанню міста. У 1114-1116 роках князь зводить в Ладозі кам’яну фортецю. Він же ймовірно і замовив будівництво церкви Успіння Богородиці, побудованої в Ладозі в тих же роках. Цей храм нині є єдиною пам’яткою домонгольскої доби на півночі Росії та соборною церквою Староладозького жіночого монастиря. Окрім цього за князя Мстислава були зведені: Благовіщенська церква на Городищі в 1103 році, Ніколо-Дворищенський собор в 1113 році.
У 1094-1095 роках, між двома княжіннями у Новгороді, Мстислав правив на Ростовській землі.
Князь був учасником військових походів на половців в 1093, 1107 та 1111 роках. Зумів приборкати удільних князів, проявивши здібності талановитого політика і стратега. У 1129 році князь Мстислав підкорив місто Полоцьк разом з усім Полоцьким князівством, та загнав половецькі орди за Волгу і Дон. Розгромом половців і походами на Чудь і Литву він убезпечив кордони Русі.
У 1096 році Мстислав розгромив війська чернігівського князя Олега Святославича, тим самим припинивши його загарбницьку діяльність.
Святий благовірний князь Мстислав ВеликийВолодіючи Києвом, а також Новгородом, Посем’єм, Смоленськом і Полоцьком, де правили його сини, князь створив сильну державу. У зовнішній політиці Мстислав Володимирович продовжував лінію свого батька: захист країни від ворогів. Військова могутність князя Мстислава була такою беззаперечною, що він подібно до святого Володимира заслужив в літописах ім’я "Великий". Але й не тільки тому. Використовуючи шлюбні союзи зі скандинавськими країнами і з Візантією, він тим самим зміцнив позиції Київської Русі на міжнародній арені. Літописці відзначали, що Мстислав був великим правосудцем, хоробрим воїном, страшним до сусідів, милостивим до підданих. За його правління на київському великокняжому престолі руські князі жили в мирі і не ображати один одного.
У Києві Мстислав побудував церкву святого Феодора у середмісті та церкву Успіння Богородиці Пирогощі на Подолі, а також заснував Феодорівський монастир. Багато вчених вважають, що саме Мстислав є останнім редактором "Повісті временних літ".
У 1095 році благовірний князь Мстислав одружився з шведською принцесою Христиною. Після її смерті у 1122 році правитель одружився вдруге. Від цих шлюбів народилося шість синів, троє з яких стали згодом Великими Київськими князями, та сім доньок, чотири з яких стали дружинами європейських монархів.
Упокоївся Великий Киъвський князь у 1132 році та був похований у зведеному ним храмі святого Феодора (зруйнована за татаро-монгольської навали; нині фундамент церкви знаходиться на початку вулиці Володимирської, а поруч знаходиться храм сучасної будови).
Святий князь шанувався ще за земного життя. Писар Мстиславового Євангелія називав його благовірним і христолюбивим. Пам’ять благовірного князя Мстислава Великого святкується 28 квітня.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тутЧитайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
28-04-2019, 09:00
0
1 313
