Відома оперна співачка виступить у Чернівцях із концертом, який присвятить своєму дідусеві Максиміліану Максакову, що народився в нашому місті.
Ми зустрілися в Муніципальній бібліотеці. Розмова була щирою та відвертою. Вразило, що співачка досить добре розмовляє українською.
"Любов до співу – ніби вірус у нашій родині"– Пані Маріє, ви вже втретє приїжджаєте до Чернівців. Шукаєте тут своє родове коріння?– Я його вже знайшла
(сміється, – авт.). 150 років тому в Чернівцях народився мій дідусь Максиміліан Карлович, який був дуже талановитий. Про нього складали легенди. За 50 років на сцені він виконав 120 оперних партій. Від дідуся мені передалося прізвище. В Інтернеті я дізналася, що в Муніципальній бібліотеці проходили вечори пам’яті Максиміліана Карловича та Марії Петрівни Максакових. Вирішила поїхати до Чернівців, щоби більше дізнатися про них.
Мені допомогли знайти будинок, де народився дідусь. Справжнє його ім’я та прізвище Макс Шварц. Пізніше він зі свого імені сконструював сценічне прізвище-псевдонім – Максаков. Він рано втратив батьків, його виховували дідусь із бабусею. Коли йому було 10 років, трапилася подія, яка повністю змінила його життя. До Чернівців приїхав на гастролі театр оперети з Будапешта. Шукали хлопчика на роль амурчика. Її отримав мій дідусь, який зі своїми золотими кучериками був дуже схожий на нього. Йому так сподобалися сцена і музика, що він вирішив стати артистом. Коли театр закінчив свої гастролі, дідусь поїхав із ним. Коли в нього почав ламатися голос, він повернувся до Чернівців справжнім франтом у дорогому модному костюмі, циліндрі. Дідусь виступав на різних сценах театрів Австро-Угорської та Російської імперій, виконував партії Демона, Ріголетто, Бориса Годунова. Коли він зустрів мою бабусю, то йому було 49 років, а їй – лише 18. Але вона погодилася вийти за нього заміж і ніколи про це не пошкодувала. Дідусь вклав у неї всю свою любов до оперного театру.
– Напевно, вам від дідуся передалося не лише прізвище, а й голос? – Це справді так. Любов до оперного співу – ніби вірус у нашій родині. Дідусь, бабуся, мама, я… Мій старший син добре грає на роялі, донька – на арфі. Гадаю, вони можуть стати професійними музикантами.
– У Росії ви були солісткою Маріїнського театру. Раптом усе залишили і поїхали в Україну. – Не можу сказати, що я залишила велику сцену, втратила щось дуже значуще. Гадаю, ні в кого вже немає ілюзій, всі прекрасно усвідомлюють, що нинішня Росія – це імперія, побудована на брехні, яка розвалиться так само, як колишній Союз. Це недієздатний організм, який намагаються цементувати страхами, фобіями. Якби не ця жахлива загибель мого чоловіка Дениса в центрі Києва (колишній депутат Держдуми Денис Вороненков був убитий в центрі Києва, – авт.), то взагалі не було би про що шкодувати. А так свою свободу я отримала дуже дорогою ціною.
"Немає бажання повертатися в Росію" – Після смерті чоловіка вам, напевно, було важко самій в чужій країні з маленьким сином на руках? – Поки Денис був живий, переді мною відчиняли двері всі українські оперні театри, були підписані контракти на виступи. А коли його не стало, то всі ці двері, особливо Київського оперного театру, раптом зачинилися. Як пояснити це – не знаю і не хочу давати цьому якусь оцінку. Але вважаю, що було ненормально в моєму становищі – розривати контракт.
– Зараз щось змінилося на краще? – Так, нарешті здійснилися мої мрії. У Харківському театрі я виконую головні ролі в операх "Тоска" і "Отелло", в Дніпрі співаю в опері "Євгеній Онегін". Виступаю з концертами, беру участь у фестивалях, входжу до складу журі. Почала вивчати українську мову. Добре її розумію, але ще не досить добре розмовляю. До речі, це вже шоста мова. Крім російської, знаю англійську, німецьку, французьку, італійську.
– Ви створили єдиний в Україні віртуальний благодійний фонд підтримки обдарованих дітей та соціальну мережу для музикантів MASHA MUSIC. Чим будете займатися? – Створення професійного музиканта – це дуже важка праця. Багато чим доводиться жертвувати і батькам, і педагогам. Ми будемо підтримувати талановитих дітей по всій Україні через рекламування, організацію конкурсів, майстер-класів, надання безкоштовних консультацій. Можна буде переглянути інформацію про юних музикантів на порталі фонду та проспонсорувати їх. У першу чергу треба допомагати тим дітям, які ретельно працюють над своїм талантом. Деякі з них навчаються у музичних школах, мають певну базову підготовку, але бувають і самородки. Я даватиму гарантію якості своїм проектам.
– Тепер трохи про політику. Вас звинувачували в тому, що в російській Думі ви голосували за анексію Криму. – Я не голосувала, бо в цей час перебувала за шість тисяч кілометрів від Москви – у Таїланді. Спеціально втекла туди. Інше питання, що моєю карткою проголосували без мого дозволу. Я була переконана, що завжди зможу відкликати свій голос. Як виявилося, це можна зробити лише протягом цього дня. Гадаю, ті депутати, які голосували за анексію Криму, вже шкодують про це.
– Після Криму Росія почала війну на Донбасі. Як ви ставитися до цього? – Для мене це огидно і неприємно. Коли ми з Денисом їхали в Україну, то знали, на що йдемо. Звичайно, ніколи не думали, що дійде до вбивства, але це був наш свідомий ризик. А за що страждають звичайні українці, яких вбивають? Я не народилася в Росії, але сформувалася там як співачка, робила багато для її блага. І ця країна вчиняє воєнний злочин щодо свого найближчого сусіда. Єдине, чим себе заспокоюю, що за два роки в Україні я пройшла деяке чистилище і внутрішнє покаяння. Хоча це розуміння прийшло одразу. Я, до речі, жодним чином не брала в тому участі й не підписувала лист російських діячів культури на підтримку Путіна, не давала жодних інтерв’ю про підтримку анексії Криму, хоча тиск був присутній. Переконана, що рано чи пізно росіяни прокинуться від цього летаргічного сну і настане гірке похмілля. І їм усім треба буде покаятися.
– Прес-секретар російського президента Дмітрій Пєсков заявив, що не бачить юридичних перепон для повернення Марії Максакової в Росію. – Але для цього потрібне моє бажання, а його немає. Я не хочу повертатися в Росію.
– Чернівчани вперше почують ваш спів 14 березня. Ви будете виступати в місті, де народився ваш дідусь, – це досить відповідально. – Напевно, тут знаходиться мій кармічний вузол, який треба розмотувати. Покидаючи Росію, я, образно кажучи, летіла до Чернівців ракетою. Сподіваюся, що моєму дідусеві не буде соромно за мій виступ.
Із досьє "МБ"Марія Максакова – відома оперна співачка. Народилася у Мюнхені в сім’ї актриси Людмили Максакової та німецького підприємця Петера Андреаса Ігенбергса. Закінчила із червоним дипломом Російську академію музики імені Гнесіних та аспірантуру. Була солісткою Маріїнського театру і депутатом Державної думи. У грудні 2016 року покинула Росію разом із чоловіком Денисом Вороненковим і переїхала до України. 23 березня 2017 року Вороненкова застрелили у центрі Києва.
Зараз Марія Максакова виступає в українських оперних театрах. Вона – доцент кафедри естрадного виконавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Заснувала в Україні власний фонд підтримки музично обдарованих дітей. Має трьох дітей.
Анонс14 березня о 18:30 в Чернівецькій філармонії відбудеться концерт Марії Максакової, присвячений 150-літтю від дня народження її дідуся, оперного співака Максиміліана Максакова. Вона співатиме у супроводі симфонічного оркестру під диригуванням заслуженого діяча мистецтв України Йосипа Созанського. Спеціальний гість – львівський скрипаль-віртуоз Богдан Івасик. Прозвучать твори Верді, Бізе, Пуччіні, Штрауса, Даргомижського, Гуно, Скорика.
Квитки можна придбати у касах філармонії (телефон 52-43-38).
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
9-03-2019, 14:42
0
4 702
